prince Mikhail Dmitriyevich Trubetsky

Is your surname Trubetsky?

Research the Trubetsky family

prince Mikhail Dmitriyevich Trubetsky's Geni Profile

Share your family tree and photos with the people you know and love

  • Build your family tree online
  • Share photos and videos
  • Smart Matching™ technology
  • Free!

prince Mikhail Dmitriyevich Trubetsky

Lithuanian: kun. Mykolas Dmitrijevičius Trubeckis h. Vytis, Polish: książę Michał Dymitrowicz Trubecki h. Pogoń Litewska, Russian: князь Михаил Дмитриевич Трубецкий / Трубчевский, Ukrainian: кн. Михайло Дмитрович Трубецький, Belarusian: кн. Michaił Dzmitryjewič Trubiacki, Kniaź Trubiacki
Also Known As: "prince of Trubetsk"
Birthdate:
Death:
Immediate Family:

Son of Dymitr "the Elder", prince of Drutsk and princess Anna Aleksandrovna of Riazan'
Father of prince Symeon Mikhailovich Trubecky and prince Yuri Mikhailovich Trubetsky
Brother of prince Ivan "Skindyr" and prince Gleb of Briansk

Occupation: 1399 – ca 1406, Knyaz of Lithuania / кн. литовск.
Managed by: Henn Sarv
Last Updated:

About prince Mikhail Dmitriyevich Trubetsky

Michał Dymitrowicz Trubecki h. Pogoń Litewska was the Prince of Trubetsk. Reign 12 August 1399 – ca 1406. Preceded by Demetrius Korybut Olgierdowic. Succeeded by Siemion Michajłowic Trubetsky.

Trubecki h. Pogoń Litewska, their progenitor Michał, son of Korybut Dymitr, and grandson of the Grand Duke of Lithuania, Olgierd, having received The Principality of Trubetsk in the department, more than 300 square miles of extensive property in the Siewierszczyzna, took from her name and title, his descendants ruled this property independently until the first The 1634 treaty restored their principality to the Commonwealth, although it was lost a few years later, the Trubecki family stayed in Poland for not long, because already in 1656 they returned to the rule of Russia ; exist in Russia in the 19th century.

Source: A.A. Kosiński, A Heraldic Guide, T.1.

Michał Dymitrowicz Trubecki h. Pogoń Litewska (ca 1378 – XV c.), the Prince of Trubetsk, son of the Prince of Drutsk, Demetrius Korybut Olgierdowic and Princess Anastazja Riazańska (born 1357).

Biography

In sources, Michał Trubecki appears as the progenitor of the family of the Trubecki princes. From an unknown wife, he left two sons: Siamion and Jurij. No source records have survived about Michaił's fate. Most likely, he participated in the Battle of the Vorskla River on August 12 or 16, 1399, in which his father and brother Iwan Skindyr died. Michaił probably survived the battle as he is not mentioned among the fallen. He probably died ca 1420.

Footnotes

^ J. Tęgowski, The First Generations of Giedyminowicze, Poznań - Wrocław 1999, p. 79. ↑ A. Supruniuk, Płock Voivode Abraham Socha. A contribution to the genealogy of the Mazovian Nałęczów, [in:] A. Supruniuk, Szkice o rycerstwa Mazowieckie 14th / 15th century, Toruń 2008, ISBN 978-83-89376-69-5, pp. 7-8. Bibliography [edit]

Tęgowski J., The first generations of Giedyminowicze, Poznań - Wrocław 1999, ISBN 83-913563-1-0, s. 79.

http://www.naukowy.pl/encyklo.php?title=Micha%C5%82_Trubecki

http://pl.wikipedia.org/wiki/Micha%C5%82_Trubecki

The Principality of Trubetsk

The Ruling Princes

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14 I. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 I. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 16 I. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 17 I. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 18 I. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 19 I. Bazyli Symeonowicz Trubecki....................1508 (¼ of ½ principality) – 1540
  • 20 I. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 14 II. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 II. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 16 II. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 17 II. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 18 II. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 21. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 22. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 23. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 24. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

____________________

1348 Feb 2, The Knights of the Cross defeated a Lithuanian army at Streva.

   (LHC, 2/2/03)

1356 Olgierd of Lithuania acquired Bryansk through inheritance and gave it to his son, Demetrius Korybut. Until the end of the century, the town was contested between Jogaila, Vytautas, Svitrigaila, and Yury of Smolensk.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/Bryansk)

1361 Mar 21, Grand duke Kestutis was captured by the Knights of the Cross.

   (LHC, 3/21/03)

1362 A large German force with mercenaries from all over Europe attacked Kaunas Castle. 4,000 men inside the castle were under the rule of Vaidotas, son of Kestutis. After more than 2 weeks of battle the castle was put to flame and most everyone inside died.

   (Ist. L.H., 1948, p. 64) 1362        Lithuania, taking advantage of internal strifes in the Golden Horde, started an invasion of their own, defeating the Mongols at the Battle at Blue Waters, as well as conquering territories of the Golden Horde such as the Principality of Kiev all the way to the Dnieper River, before being halted after their defeat at the Battle of the Vorskla River in 1399.
   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_invasion_of_Europe)

1373 Feb 15, Utena was mentioned for the 1st time.

   (LHC, 2/15/03)

1377 Grand Duke Algirdas died. The son of his 2nd wife, Jogaila, took over as Grand Duke in Vilnius. Jogaila feared that his uncle, Kestutis, would attempt to pass leadership to his own son Vytautas. He thus established secret relations with the German Knights of the Cross.

   (Ist. L.H., 1948, p. 66)

1381 Kestutis took over Vilnius from Jogaila and discovered evidence that Jogaila signed a treaty with the German Knights. Kestutis assumed the role of Grand Duke.

   (Ist. L.H., 1948, p. 66)

1382 Jul, Jogaila, son of Algirdas, in a civil war with Kestutis took over Trakus Castle and turned it over to his brother Skirgaila. Kestutis and Vytautas marched against Jogaila and before engaging in battle negotiated a settlement. Kestutis and Vytautas went into the camp of Jogaila and were captured, separated and imprisoned. Kestutis was killed after five days under pressure from Russia. Vytautas managed to escape after he changed clothes with the maid Alena Mirga, who was then executed. Vytautas went to the German Knights of the Cross to seek assistance against Jogaila. With their aid he returned to Lithuania and raised an army of popular support against Jogaila.

   (Voruta #27-28, 7/1996, p.4)(Ist. L.H., 1948, p. 66-68)(DrEE, 11/9/96, p.6)

1382 Aug 15, Kestutis, Duke of Trakai, was executed at the castle of Kreva by order of Jogaila.

   (DrEE, 11/9/96, p.6)

1383 Oct 21, Vytautas was baptized a Christian at Tepiava after having sought refuge with the Duke of Masovia.

1384 Jan 30, Vytautas handed over Samogitia to the Knights of the Cross and promised to serve as a vassal to the order following receipt of Trakai.

   (LHC, 1/30/03)

1385 Jan 18, A Lithuanian delegation under Skirgaila arrived in Cracow to ask for the hand of Jadvyga on behalf of Jogaila.

   (LHC, 1/18/03)

1385 Aug 14, Jogaila and his brothers signed a treaty with Poland at Krievos Castle. Here he agreed to convert to Christianity and to seek the conversion of all of Lithuania and that then Lithuania and Poland would unite. The treaty also included an agreement to free all captive Catholics and to help Poland regain all the land it had lost to the German Knights. Vytautas urged Jogaila to go to Poland and leave Lithuania to be ruled by himself.

   (H of L, 1931, p.48)(Ist. L.H., 1948, p. 68)

1386 Feb 2, Jogaila was elected King of Poland.

   (LHC, 2/2/03)

1386 Feb 15, Christianity was introduced to Lithuania when Grand Duke Jogaila and Vytautas underwent a token Baptism at the cathedral in Crakow. Jogaila had married Queen Jadvyga (12) and was crowned King in Poland. Together they began to rule from Cracow over Lithuania and Poland. Jogaila submitted to restrictions that no major decisions could be made without the authorization of the Polish nobility.

   (Dr, 7/96, V1#1, p.5)(Ist. L.H., 1948, p. 69)(DrEE, 11/9/96, p.6)

1386 Mar 4, Jogaila was crowned King of Poland.

   (LHC, 3/4/03)

1386 Jogaila returned to Lithuania and began to eradicate all pagan practices. Actual conversion to Catholicism was begun amongst the nobility. For conversion he gave the nobility eternal ownership of their lands and possessions and freedom from work for the Grand Duke. To thwart the growth of Greek Orthodoxy he forbade mixed marriages. A Polish priesthood was established free of all taxes.

   (Ist. L.H., 1948, p. 69)(Ist. L.H., 1948, p. 70)

1387 Feb 17, Jogaila founded the archdiocese of Vilnius and provided land for the Bishop’s headquarters.

   (LHC, 2/17/03) 1387        Feb 17, Moletai was mentioned for the 1st time.
   (LHC, 2/17/03)

1387 Feb 22, Jogaila issued a proclamation for all Lithuanians to accept Catholicism.

   (LHC, 2/22/03)

1387 Mar 22, Jogaila gave Vilnius the rights of Magdeburg. Vilnius became the 1st self-governed Lithuanian city.

   (LHC, 3/22/03)

1388 Mar 12, Pope Urban VI authorized Poznan’s Bishop Dobrogost to establish a Vilnius archdiocese.

   (LHC, 3/12/03)

1388 Vytautas, as head of the Grodno region, allowed Jews to live, do business, lend money, and establish their own communities and judges in Lithuania. Similar freedoms were allowed other foreigners including the Tartars.

   (Ist. L.H., 1948, p. 73)

1389 Jan 10, Jogaila authorized the Bishops of Vilnius to build churches and urged believers to donate 10% for their upkeep.

   (LHC, 1/10/03)

1389 Jogaila re-established his relations with the Teutonic Knights and allowed them to become established in western Lithuania. The people rebelled against the Knights and captured a high official, whom they burned alive to their pagan gods.

   (Ist. L.H., 1948, p. 71)

c1389 When Jogaila returned to Poland he chose his brother Skirgaila to be Grand Duke over Vytautas, who was put in charge of Grodno.

   (Ist. L.H., 1948, p. 71)

1390 English king Henry IV spent a full year supporting the unsuccessful siege of Vilnius by Teutonic Knights with his 300 fellow knights. During this campaign Henry Bolingbroke also bought captured Lithuanian princes and then apparently took them back to England. King Henry's second expedition to Lithuania in 1392 illustrates the financial benefits to the Order of these guest crusaders. His small army consisted of over 100 men, including longbow archers and six minstrels, at a total cost to the Lancastrian purse of £4,360. Much of this sum benefited the local economy through the purchase of silverware and the hiring of boats and equipment. Despite the efforts of Bolingbroke and his English crusaders, two years of attacks on Vilnius proved fruitless.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Vilnius)

1392 Vytautas (d.1430), son of Kestutis, accepted a truce with Jogaila. He had earlier sought aid from the Teutonic Knights at Marlburg for the 2nd time and used it to gain rule of Lithuania from Jogaila. The truce with Jogaila infuriated the Teutonic Knights, who resumed their attacks on the lowlands in western Lithuania.

   (H of L, 1931, p.52)(Ist. L.H., 1948, p. 72)

1392 Serfdom began to be established under Vytautas when rich land holders acquired permanent ownership of their lands and the right to sell property.

   (Ist. L.H., 1948, p. 76)

1397 Jan 26, Vytautas signed a treaty with the Knights of the Cross but Samogitia was not included.

   (LHC, 1/26/03)

1398 An assembly of the country’s noblemen was held at Salynas by the river Nemunas. They named Vytautas King of Lithuania and negotiated with the Teutonic Order for independence.

   (DrEE, 10/5/96, p.5)

1399 Aug 12, The Battle of the Vorskla River (Ukraine) was a great battle in the medieval history of Eastern Europe. It was fought between the Tatars, under Edigu and Temur Qutlugh, and the armies of Tokhtamysh and Grand Duke Vytautas of Lithuania. The battle ended in a decisive Tatar victory.

   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_invasion_of_Europe)

c1399 In Poland Queen Hedwig died in childbirth at age 25.

   (SFC, 6/9/97, p.A10) 1399        Russian chronicles state that when Kiev was threatened by the Tartars, Kiev citizens had to pay to Khan Timur Kutluk a contribution of 3000 Lithuanian roubles.
   (VilNews, 12/17/10)

1400 Feb 8, The Knights of the Cross with the assistance of Vytautas and the hercog of Lotaringia defeated Samogitia for the 1st time.

   (LHC, 2/8/03)

1400 Jul, Under an edict of Jogaila, the Univ. at Cracow, Poland, was founded.

   (Voruta #27-28, 7/1996, p.4)

1401 Jan 9, In Marienburg some 80 Lithuanian barons were baptized to Catholicism.

   (LHC, 1/9/03)

1401 Jan 18, In Lithuania Vytautas and the country’s dukes submitted documents to Poland that Vytautas would rule Lithuania as a vassal to Poland and return the country to Poland upon his death.

   (LHC, 1/18/03)

1401 Mar 13, The 1st Samogitian uprising supported by Vytautas took place against the German knights. (LHC, 3/13/03)

1401 Jul 25, Lithuanian and Polish forces surrounded Marienburg but were unable to take the city.

   (Voruta #27-28, 7/1996, p.4)

1401 The Vilnius-Radome Act between Lithuania and Poland. Agreements between Vytautas and Jogaila and between the noblemen of the 2 countries were drawn up. It recognized the independence of the Grand Dutchy of Lithuania.

   (DrEE, 10/5/96, p.5)

1402 Mar 2, In Marienburg Svitrigaila crossed over to the Knights of the Cross and promised to uphold the Salyn treaty that was broken by Vytautas.

   (LHC, 3/1/03)

1406 Jan 7, Southern Lithuania surrendered to the Teutonic Knights a 2nd time.

   (LHC, 1/7/03) 

Andrej Dmitrijewic Trubetsky was the Prince of Trubetsk. Reign 1379 – 14 February 1386. Preceded by Dmitrij Korybut Olgierdowic. Succeeded by Wingold Andrej Olgierdowic Wońifantij.

The Principality of Trubetsk

The Ruling Princes

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 16. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 20. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 21. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 22. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 23. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 15. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 17. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 18. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 19. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 24. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 25. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 26. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 27. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 28. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

About кн. Michaił Dzmitryjewič Trubiacki, Kniaź Trubiacki (Belarusian)

Michaił Dzmitryjewič Trubiacki h. Pahonia Litoŭskaja byŭ kniaziem Trubiackim. Panawannie: 12 žniŭnia 1399 – pryblizna 1406. Papiaredničaŭ: Dzimitryj Korybut Oĺhierdawič. Pierajemniki: Siamion Michajławič Trubiacki.

Trubiacki h. Pahonia Litoŭskaja, ich rodapačynaĺnik Michal, syn Karybuta Dzimitra i ŭnuk wialikaha kniazia litoŭskaha, Woĺha, atrymaŭšy ŭ departamiencie Kniastwa Trubiackaha, boĺš za 300 kwadratnych miĺ šyrokaj ulasnasci ŭ Siewiarščynie, uziaŭšy ad jaje imia i tytul, jaho naščadki kirawali hetaj majomasciu samastojna, pakuĺ pieršaja damowa 1634 h. nie adnawila ich kniastwa ŭ skladzie Rečy Paspalitaj, choć praz niekaĺki hadoŭ jano bylo stračana, rod Trubiackich prabwŭ u Poĺščy niadoŭha, bo ŭžo ŭ 1656 h. wiarnuŭsia pad uladu Rasii ; isnujuć u Rasii ŭ 19 st.

Krynica: A.A. Kasinski, Hieraĺdyčny dawiednik, T.1.

Michaił Dzmitryjewič Trubiacki h. Pahonia Litoŭskaja (ka. 1378 – pamior u pačatku XV stahoddzia), hiercah Trubiacki, syn hiercaha Druckaha, Dzmitryja Korybuta Aĺhierdoŭskaha i kniahinia Anastazja Riazańskaja (naradzilasia 1357 hoda).

Reziume

U krynicach Michaił Trubiacki wystupaje jak rodapačynaĺnik rodu kniazioŭ Trubiackich. Ad niewiadomaj žonki jon pakinuŭ dwuch synoŭ: Siamiona i Juryja. Krynic pra lios Michaiła nie zachawalasia. Chutčej za ŭsio, jon udzieĺničaŭ u bitwie na race Worskla 12 ci 16 žniŭnia 1399 h., u jakoj zahinuli jaho baćka i brat Iwan Kindzir. Michaił, wierahodna, wyžyŭ u bitwie, bo siarod zahinuŭšych jaho nie zhadwajuć. Wierahodna, jon pamior u pačatku XV stahoddzia.

Znoski

^ JA. Tehoŭski, Pieršyja pakalienni Hiedyminawičaŭ, Poznań - Wroclaŭ 1999, s. 79. ^ A. Supruniuk, plocki wajawoda Abraham Socha. Uklad u hieniealohiju mazawieckaha Nalienčuwa, [u:] A. Supruniuk, Szkice o rycerstwa Mazowieckie XIV / XV st., Toruń 2008, ISBN 978-83-89376-69-5, s. 7-8. Biblijahrafija [prawi%C4%87]

Tęgowski J., Pieršyja pakalienni Hiedyminawičaŭ, Poznań - Wroclaŭ 1999, ISBN 83-913563-1-0, s. 79.

http://www.naukowy.pl/encyklo.php?title=Micha%C5%82_Trubecki

http://pl.wikipedia.org/wiki/Micha%C5%82_Trubecki

Kniastwa Trubiackie

Kirujučyja kniazi

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14 I. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 I. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 16 I. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 17 I. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 18 I. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 19 I. Bazyli Symeonowicz Trubecki....................1508 (¼ of ½ principality) – 1540
  • 20 I. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 14 II. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 II. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 16 II. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 17 II. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 18 II. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 21. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 22. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 23. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 24. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

__________________

1348 h. 2 liutaha kryžackija rycary razhramili litoŭskaje wojska pad Strewaj.

   (BAK, 02/02/03)

1356 h. Oĺhierd Liteŭski atrymaŭ u spadčynu Bransk i pieradaŭ jaho swajmu synu Demietryjusu Korybutu. Da kanca stahoddzia wakol horada išli sprečki pamiž Jahajlam, Witoĺdam, Switryhajlam i Juryjem Smalienskim.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/Briansk)

1361 21 sakawika wialiki kniaź Kiejstut byŭ schoplieny teŭtonskimi rycarami.

   (LHC, 21.03.03)

1362 h. Wialikija niamieckija wojski z najmitami z usioj Jeŭropy napali na Kowienski zamak. 4000 čalawiek u zamku znachodzilisia pad uladaj Wajdotasa, syna Kiejstucisa. Paslia boĺš čym 2-tydniowych bajoŭ zamak zhareŭ i amaĺ usie ŭnutry byli zabityja.

   (Ist. LH, 1948, s. 64) 1362 h. Litwa, skarystaŭšysia ŭnutranymi mižusobicy ŭ Zalatoj Ardzie, raspačala ŭlasnaje ŭwarwannie, razhramiŭšy manholaŭ u bitwie na Sinich Wodach, a taksama zawajawaŭšy zalatyja ardynskija terytoryi, takija jak Kniastwa Kijewa až da Dniapra, pierš čym jon byŭ spynieny paslia parazy ŭ bitwie na Worskli ŭ 1399 hodzie.
   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_inwasion_of_Europe)

1373 h. 15 liutaha pieršaja zhadka ab Ucieni.

   (LHC, 15.02.03)

Wialiki kniaź Oĺhierd pamior u 1377 hodzie. U Wiĺni pasadu wialikaha kniazia zaniaŭ syn druhoj žonki Jahajla. Jahajla bajaŭsia, što dziadźka Kiejstut pasprabuje pieradać kiraŭnictwa rodnamu synu Witaŭtu. Takim čynam jon ustaliawaŭ tajemnyja adnosiny z niamieckimi teŭtonskimi rycarami.

   (Ist. L.CH., 1948, s. 66)

1381 Kiejstut zachapiŭ Wiĺniu ŭ Jahajly i wyjawiŭ dokazy taho, što Jahajla padpisaŭ damowu z niamieckimi rycarami. Kiejstut uziaŭ na siabie roliu wialikaha kniazia.

   (Ist. L.CH., 1948, s. 66)

1382 WII Jahajla, syn Aĺhierda, u hramadzianskaj wajnie z Kiejstutam zachapiŭ zamak Trakus i pieradaŭ jaho swajmu bratu Skirhielo. Kiejstut i Witaŭt rušyli suprać Jahajly i damaŭlialisia ab urehuliawanni pierad bitwaj. Kiejstut i Witaŭt uwajšli ŭ lahier Jahajly i byli schoplieny, razlučany i zniawolieny. Kiejstucis byŭ zabity praz piać dzion pad ciskam Rasiei. Witaŭtu ŭdalosia ŭciačy paslia taho, jak jon pieraapranuŭsia ŭ služanku Alienu Mirhu, jakuju zatym pakarali smierciu. Witaŭt pajšoŭ da niamieckich kryžakoŭ šukać dapamohi suprać Jahajly. Z ich dapamohaj jon wiarnuŭsia ŭ Litwu i sabraŭ suprać Jahajly wojska narodnaj padtrymki.

   (Woruta No 27-28, 7/1996, s. 4) (Ist. L.CH., 1948, s. 66-68) (DrEE, 11.09.96, s. 6)

1382 h. 15 žniŭnia ŭ zamku ŭ Krewie pa zahadu Jahajly byŭ pakarany Kiastut, kniaź trocki.

   (DrEE, 9/11/96, s. 6)

1383 h. 21 kastryčnika Witaŭt byŭ achryščany ŭ Tepii paslia taho, jak šukaŭ prytulku ŭ hiercaha Mazawieckaha.

1384 h. 30 studzienia Witaŭt pieradaŭ Kryžakam Žamojć i paslia atrymannia Trokaŭ abiacaŭ služyć u jakasci wasala ordena.

   (LHC, 30/01/2003)

1385 h. 18 studzienia ŭ Krakaŭ prybyla litoŭskaja deliehacyja ŭ Skirhielo, jakaja ad imia Jahajly prasila ruki Jadwihi.

   (LHC, 18.01.2003)

1385 h. 14 žniŭnia Jahajla i jaho braty padpisali ŭ Kryjeŭskim zamku damowu z Poĺščaj. Tut jon zhadziŭsia pryniać chryscijanstwa i imknucca da nawiartannia ŭsioj Litwy, a zatym abjadnannia Litwy i Poĺščy. Dahawor utrymliwaŭ taksama pahadniennie ab wyzwalienni ŭsich katolikaŭ z palonu i ab dapamozie Poĺščy wiarnuć usiu ziamliu, jakuju jana stracila niamieckim rycaram. Witoĺd uhawaryŭ Jahajlu pajechać u Poĺšču i pakinuć Litwu, kab jana sama kirawala.

   (H of L, 1931, s. 48) (Ist. L.H., 1948, s. 68)

1386 h. 2 liutaha Jahajla byŭ abrany karaliom Poĺščy.

   (BAK, 02/02/03)

1386 h. 15 liutaha ŭ Litwie bylo ŭwiedziena chryscijanstwa, kali ŭ Krakaŭskim sabory byli simwalična achryščany Wialiki kniaź Jahajla i Witaŭt. Jahajla ažaniŭsia z karaliewaj Jadwihaj (12) i byŭ karanawany ŭ Poĺščy. Razam jany stali kniažyć z Krakawam, Litwoj i Poĺščaj. Jahajla paddaŭsia abmiežawanniam, što biez dazwolu poĺskaj šliachty nieĺha prymać wažnyja rašenni.

   (Dr., 7/96, W1 № 1, s. 5) (Ist. L.H., 1948, s. 69) (DrEE, 9/11/96, s. 6)

1386 h. 4 sakawika Jahajla karanawaŭsia karaliom Poĺščy.

   (LHC, 3/4/03)

1386 h. Jahajla wiarnuŭsia ŭ Litwu i pačaŭ wykaraniać usiu pahanskuju praktyku. Sapraŭdny pierachod u katalictwa pačaŭsia siarod šliachty. Za swajo nawiartannie jon daŭ šliachcie ŭ wiečnaje walodannie swaimi ziemliami i majontkami i swabodu ad pracy dlia wialikaha kniazia. Kab spynić razwiccio hrečaskaha prawaslaŭja, jon zabaraniŭ zmiešanyja šliuby. Bylo stworana swabodnaje ad usich padatkaŭ poĺskaje swiatarstwa.

   (Ist. L.H., 1948, s. 69) (Ist. L.H., 1948, s. 70)

1387 h. 17 liutaha Jahajla zasnawaŭ Wilienskuju archidyjaceziju i pieradaŭ ziamliu siadzibie biskupa.

   (LHC 2/17/03) 1387 h. 17 liutaha ŭpieršyniu zhadwajecca Malietaj.
   (LHC, 17.02.03)

1387 h. 22 liutaha Jahajla wydaŭ praklamacyju ab pierachodzie ŭsich litoŭcaŭ u katalictwa.

   (LHC, 22.02.03)

1387 h. 22 sakawika Jahajla nadaŭ Wiĺni mahdeburhskaje prawa. Wiĺnia stala pieršym samakirujučym litoŭskim horadam.

   (LHC, 22.03.03)

1388 h. 12 sakawika papa Urban WI upaŭnawažyŭ poznańskaha biskupa Dabrahosta zasnawać Wilienskuju archidyjaceziju.

   (LHC, 3/12/03)

1388 h. Witaŭt jak starosta Hrodzienščyny dazwoliŭ jaŭrejam žyć, zajmacca bizniesam, brać hrošy ŭ doŭh, stwarać swaje supolki i suddziaŭ u Litwie. Padobnymi swabodami karystalisia i inšyja inšaziemcy, u tym liku tatary.

   (Ist. L.CH., 1948, s. 73)

1389 h. 10 studzienia Jahajla ŭpaŭnawažyŭ wilienskich biskupaŭ budawać kascioly i zaklikaŭ wiernikaŭ achwiarawać 10% na ich utrymannie.

   (LHC, 1/10/03)

1389 h. Jahajla adnawiŭ adnosiny z teŭtonskimi rycarami i dazwoliŭ im ustaliawać ich u zachodniaj Litwie. Liudzi paŭstali suprać rycaraŭ i schapili wysokaha čynoŭnika, jakoha spalili žyŭcom swaim pahanskim baham.

   (Ist. L.CH., 1948, s. 71)

kalia 1389 h. Paslia wiartannia ŭ Poĺšču Jahajla abraŭ wialikim kniaziem swajho brata Skirhiela nad Witoĺdam, jakomu bylo dawierana kirawannie Hrodna.

   (Ist. L.CH., 1948, s. 71)

1390 h. Anhlijski karoĺ Hienrych IW padtrymliwaŭ niaŭdaluju ablohu Wiĺni teŭtonskimi rycarami razam sa swaimi 300 rycarskimi tawaryšami na praciahu ŭsiaho hoda. Padčas hetaj kampanii Hienrych Bolinhbrok taksama wykupiŭ palonnych litoŭskich kniazioŭ, a zatym, jak pawiedamliajecca, wywiez ich nazad u Anhliju. Druhi pachod karalia Hienrycha ŭ Litwu ŭ 1392 hodzie iliustruje finansawyja prybytki, jakija Orden atrymaŭ ad hetych kryžakoŭ. Jaho niewialikaja armija skladalasia z boĺš čym 100 čalawiek, u tym liku lučnikaŭ z luka i šasci mieniestreliaŭ, na ahuĺnuju sumu 4360 funtaŭ sterlinhaŭ na kašaliok Lankasteraŭ. Značnaja častka hetaha pryniesla karysć miascowaj ekanomicy praz nabyccio stalowych pryboraŭ i arendu lodak i abstaliawannia. Niahliedziačy na namahanni Bolinhbroka i jaho anhlijskich kryžakoŭ, dwuchhadowyja napady na Wiĺniu akazalisia biezwynikowymi.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Wilnius)

1392 Witoĺd (pamior u 1430), syn Kiejstuta, zakliučyŭ z Jahajlam pieramirje. Raniej jon druhi raz zwiarnuŭsia pa dapamohu da kryžakoŭ pad Marĺburham i wykarystaŭ heta, kab atrymać u Jahajly ŭladu nad Litwoj. Pieramirje z Jahajlam razjušyla kryžakoŭ, jakija adnawili napady na zachodnija niziny Litwy.

   (H of L, 1931, s. 52) (Ist. L.H., 1948, s. 72)

1392 h. Pry Witoĺdzie pačalosia pryhonnaje prawa, kali zamožnyja pamieščyki atrymliwali pastajannaje walodannie swaimi ziemliami i prawa pradawać nieruchomuju majomasć.

   (Ist. L.CH., 1948, s. 76)

1397 h. 26 studzienia Witaŭt padpisaŭ damowu z kryžakami, alie Žamojć nie byla ŭkliučana.

   (LHC, 26.01.03)

1398 h. U Salinasie na Niomnie adbyŭsia zjezd narodnaj šliachty. Jany nazywali Witaŭta karaliom Litwy i wiali pieramowy z Teŭtonskim ordenam ab niezaliežnasci.

   (DrEE, 10.05.96 h., s. 5)

1399 h. 12 žniŭnia bitwa pad Worskli (Ukraina) stala wialikaj bitwaj u siaredniawiečnaj historyi Uschodniaj Jeŭropy. Wajalisia pamiž tatarami pad kamandawanniem Edyha i Temura Kutluha i wojskami Tochtamyša i wialikaha kniazia litoŭskaha Witaŭta. Bitwa skončylasia rašajučaj pieramohaj tataraŭ.

   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_inwasion_of_Europe)

c1399 U Poĺščy karaliewa Jadwiha pamierla pry rodach wa ŭzroscie 25 hadoŭ.

   (SFC, 6.09.97 h., s.A10) 1399 ruskich lietapisaŭ pakazwajuć, što kali Kijewu pahražali tatary, kijaŭlianie pawinny byli zaplacić chanu Cimuru Kutluku kantrybucyju ŭ pamiery 3000 litoŭskich rublioŭ.
   (Nawiny, 17.12.10)

1400 h. 8 liutaha teŭtonskija rycary z dapamohaj Witoĺda i hierkaha z Latarynhii ŭpieršyniu razhramili Žamojć.

   (LHC, 2/8/03)

1400 WII, Pa edykcie Jahajly Waršaŭskaha uniwiersiteta u Krakawie, Poĺšča.

   (Woruta No 27-28, 7/1996, s. 4)

1401 9 studzienia U Maryjenburhu kalia 80 litoŭskich baronaŭ byli achryščany ŭ katalictwa.

   (LHC, 1.09.03)

1401 h. 18 I U Litwie Witaŭt i ziemskija kniazi padali ŭ Poĺšču dakumienty, pawodlie jakich Witaŭt budzie kirawać Litwoj jak poĺski wasal i paslia smierci wiernie krainu Poĺščy.

   (LHC, 18.01.2003)

1401 h. 13 sakawika ŭspychnula Pieršaje žamojckaje paŭstannie, jakoje padtrymaŭ Witoĺd suprać niamieckich rycaraŭ. (LHC, 3/13/03)

1401 25 lipienia litoŭskija i poĺskija wojski akružyli Maryjenburh, alie nie zdolieli zachapić horad.

   (Woruta No 27-28, 7/1996, s. 4)

Wilienska-Radamski akt 1401 h. pamiž Litwoj i Poĺščaj. Byli zakliučany pahadnienni pamiž Witoĺdam i Jahajlam i pamiž šliachtaj abiedzwiuch krain. Jon pryznaŭ niezaliežnasć Wialikaha Kniastwa Litoŭskaha.

   (DrEE, 10.05.96 h., s. 5)

1402 h. 2 sakawika ŭ Maryjenburhu Switryhajla pajšoŭ da kryžakoŭ i paabiacaŭ zachawać Salynski dahawor, jaki byŭ razarwany Witaŭtam.

   (LHC, 1.03.03)

1406 h. 7 I druhi raz Paŭdniowaja Litwa zdalasia kryžakam.

   (LHC, 1.07.03)

Andrej Dzmitryjewič Trubiacki byŭ kniaziem Trubiackim. Panawannie: 1379 – 14 liutaha 1386 h. Papiaredničaŭ: Dymitr Korybut Oĺhierdawič. Pierajemnik: Winhold Andrej Oĺhierdawič Wonifant.

The Principality of Trubetsk

The Ruling Princes

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 16. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 20. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 21. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 22. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 23. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 15. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 17. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 18. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 19. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 24. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 25. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 26. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 27. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 28. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

Apie kun. Mykolas Dmitrijevičius Trubeckis h. Vytis (Lietuvių)

Michailas Dmitrijevičius Trubeckis buvo Trubecko kunigaikštis. Karaliavimas: 1399 m. Rugpjūčio 12 d. 1406. Pirmtakas: Dmitrijus Kaributas Algirdaitis. Įpėdiniai: Siamionas Michailovičius Trubeckis.

Trubeckiai, Vytis Lietuvos herbas, jų protėvis Michałas, Korybuto Dimitro sūnus ir Lietuvos didžiojo kunigaikščio anūkas Olgierdas, gavęs Trubeckų kunigaikštystę departamente, daugiau nei 300 kvadratinių mylių plataus turto Siewierszczyznoje, paėmė iš jos vardo ir titulo, jo palikuonys šį turtą savarankiškai valdė iki pirmosios 1634 m. sutartis atkūrė jų kunigaikštystę Abiejų Tautų Respublikai, nors po kelerių metų ji buvo prarasta, Trubeckių šeima Lenkijoje liko neilgai, nes jau 1656 m. grįžo į Rusijos valdžią ; Rusijoje egzistuoja XIX a.

Šaltinis: A.A. Kosiński, Heraldinis vadovas, T.1.

Michailas Dmitrijevičius Trubeckis (ap. 1378 – mirė XV a. Pradžioje), Trubecko kunigaikštis, Drukio kunigaikščio, vyresniojo Dmitrijaus Kaributas Olgierdowiciaus ir princesės Anastazjas Riazańskas (gim. 1357 m.) Sūnus.

Gyvenimo aprašymas

Šaltiniuose Michailas Trubeckis pasirodo kaip Trubeckių kunigaikščių šeimos pirmtakas. Iš nežinomos žmonos jis paliko du sūnus: Semjoną ir Jurijų. Apie Michailo likimą nėra išlikę šaltinių įrašų. Labiausiai tikėtina, kad jis dalyvavo 1399 m. Rugpjūčio 12 arba 16 d. Vorsklos upės mūšyje, kuriame žuvo jo tėvas ir brolis Ivanas Kindiras. Michailas tikriausiai išgyveno mūšį, nes jis neminimas tarp žuvusiųjų. Jis tikriausiai mirė XV amžiaus pradžioje.

Išnašos

^ J. Tęgowski, Pirmosios Giedyminowicz kartos, Poznanė - Wrocław 1999, p. 79. ^ A. Supruniukas, Płocko vaivada Abraomas Socha. Indėlis į Mazovijos Nałęczów genealogiją, [in:] A. Supruniuk, Szkice o rycerstwa Mazowieckie 14/15 amžius, Toruń 2008, ISBN 978-83-89376-69-5, p. 7-8. Bibliografija [Pataisyti]

Tęgowski J., Pirmosios Giedyminowicz kartos, Poznanė - Vroclavas 1999 m, ISBN 83-913563-1-0, s. 79.

http://www.naukowy.pl/encyklo.php?title=Micha%C5%82_Trubecki

http://pl.wikipedia.org/wiki/Micha%C5%82_Trubecki

Trubecko kunigaikštystė

Valdantys kunigaikščiai

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14 I. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 I. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 16 I. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 17 I. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 18 I. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 19 I. Bazyli Symeonowicz Trubecki....................1508 (¼ of ½ principality) – 1540
  • 20 I. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 14 II. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 II. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 16 II. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 17 II. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 18 II. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 21. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 22. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 23. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 24. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

________________

1348 m. Vasario 2 d. Kryžiaus riteriai Strevoje sumušė Lietuvos kariuomenę.

   (LHC, 2003 2 2)

1356 m. Lietuvos Algirdas paveldėjo Bryanską ir atidavė jį savo sūnui Dmitrijui Kaributajam. Iki amžiaus pabaigos miestą ginčijo Jogaila, Vytautas, Svitrigaila ir Jurijus iš Smolensko.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/Bryansk)

1361 m. Kovo 21 d. Kryžiaus kavalieriai paėmė didįjį kunigaikštį Kestutį.

   (LHC, 2003 3 21)

1362 Didelės vokiečių pajėgos su samdiniais iš visos Europos puolė Kauno pilį. 4000 pilyje buvusių vyrų valdė Kestučio sūnus Vaidotas. Po daugiau nei 2 savaičių mūšio pilis buvo padegta, ir dauguma žmonių viduje mirė.

   (Ist. L. H., 1948, p. 64) 1362 m. Lietuva, pasinaudodama Aukso Ordos vidiniais triūbais, pradėjo savo invaziją, nugalėdama mongolus mūšyje prie Mėlynųjų Vandenų, taip pat užkariaudama Aukso Ordos teritorijas, tokias kaip Kijevo Kunigaikštystė iki pat Dniepro upė, prieš ją sustabdžius po pralaimėjimo Vorsklos upės mūšyje 1399 m.
   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_invasion_of_Europe)

1373 m. Vasario 15 d., Utena buvo minima pirmą kartą.

   (LHC, 2003 2 15)

1377 m. Mirė didysis kunigaikštis Algirdas. Didžiojo kunigaikščio pareigas Vilniuje perėmė 2-osios žmonos Jogailos sūnus. Jogaila baiminosi, kad dėdė Kęstutis bandys perduoti vadovavimą jo paties sūnui Vytautui. Taip jis užmezgė slaptus santykius su Vokietijos Kryžiaus riteriais.

   (Ist. L. H., 1948, p. 66)

1381 Kestutis perėmė Vilnių iš Jogailos ir atrado įrodymų, kad Jogaila pasirašė sutartį su Vokietijos riteriais. Kestutis prisiėmė didžiojo kunigaikščio vaidmenį.

   (Ist. L. H., 1948, p. 66)

1382 m. Liepos mėn. Jogaila, Algirdo sūnus, pilietiniame kare su Kestučiu perėmė Trakus pilį ir perdavė ją savo broliui Skirgailai. Kestutis ir Vytautas žygiavo prieš Jogailą ir prieš imdamiesi mūšio vedė derybas dėl taikos. Kestutis ir Vytautas pateko į Jogailos lagerį ir buvo sugauti, atskirti ir įkalinti. Rusijos spaudžiamas Kestutis buvo nužudytas po penkių dienų. Vytautui pavyko pabėgti persirengus su tarnaite Alena Mirga, kuriai tada buvo įvykdyta mirties bausmė. Vytautas nuvyko pas Vokietijos Kryžiaus kavalierius ieškoti pagalbos prieš Jogailą. Jų pagalba jis grįžo į Lietuvą ir iškėlė prieš Jogailą liaudies palaikymo armiją.

   (Voruta Nr. 27-28, 1996/1 7, p. 4) (Ist. L. H., 1948, p. 66-68) (DrEE, 1996 11 9, p. 6)

1382 m. Rugpjūčio 15 d. Jogailos įsakymu Krevos pilyje įvykdyta mirties bausmė Trakų kunigaikščiui Kestutiui.

   (DrEE, 1996 11 9, p. 6)

1383 m. Spalio 21 d. Vytautas buvo pakrikštytas krikščioniu Tepiavoje, kai ieškojo prieglobsčio pas Mazovijos kunigaikštį.

1384 m. Sausio 30 d. Vytautas perdavė Žemaitiją Kryžiaus riteriams ir pažadėjo, kad gaus Trakų ordiną kaip vasalas.

   (LHC, 2003 1 30)

1385 m. Sausio 18 d. Skirgailos vadovaujama Lietuvos delegacija atvyko į Krokuvą Jogailos vardu paprašyti Jadvygos rankos.

   (LHC, 2003 1 18)

1385 m. Rugpjūčio 14 d. Jogaila su broliais Ruso pilyje pasirašė sutartį su Lenkija. Čia jis sutiko pereiti į krikščionybę ir siekti visos Lietuvos atsivertimo, kad tada Lietuva ir Lenkija susijungtų. Sutartyje taip pat buvo susitarimas išlaisvinti visus belaisvius katalikus ir padėti Lenkijai atgauti visą žemę, kurią ji prarado vokiečių riteriams. Vytautas paragino Jogailą vykti į Lenkiją ir palikti Lietuvą valdyti jo paties.

   (H iš L, 1931, p. 48) (Ist. L. H., 1948, p. 68)

1386 m. Vasario 2 d. Jogaila buvo išrinktas Lenkijos karaliumi.

   (LHC, 2003 2 2)

1386 m. Vasario 15 d. Krikščionybė buvo įvesta į Lietuvą, kai didysis kunigaikštis Jogaila ir Vytautas Krokuvos katedroje patyrė simbolinį krikštą. Jogaila vedė karalienę Jadvygą (12) ir buvo karūnuotas Lenkijoje. Kartu jie pradėjo valdyti iš Krokuvos virš Lietuvos ir Lenkijos. Jogaila taikė apribojimus, kad be Lenkijos bajorų leidimo negalima priimti jokių svarbių sprendimų.

   (Dr, 7/96, V1 # 1, p. 5) (Ist. L. H., 1948, p. 69) (DrEE, 96/9/9, p. 6)

1386 m. Kovo 4 d. Jogaila buvo karūnuotas Lenkijos karaliumi.

   (LHC, 2003 3 4)

1386 m. Jogaila grįžo į Lietuvą ir pradėjo naikinti visas pagoniškas praktikas. Iš bajorų buvo pradėtas tikras perėjimas į katalikybę. Už atsivertimą jis suteikė bajorams amžiną nuosavybę už jų žemes ir turtą bei laisvę nuo darbo didžiajam kunigaikščiui. Norėdami sutrukdyti graikų stačiatikybės augimui, jis uždraudė mišrią santuoką. Buvo įsteigta Lenkijos kunigystė be jokių mokesčių.

   (Ist. L.H., 1948, p. 69) (Ist. L.H., 1948, p. 70)

1387 m. Vasario 17 d. Jogaila įkūrė Vilniaus arkivyskupiją ir suteikė žemės vyskupo būstinei.

   (LHC, 2003 2 17) 1387 m. Vasario 17 d. Moletai paminėti pirmą kartą.
   (LHC, 2003 2 17)

About książę Michał Dymitrowicz Trubecki h. Pogoń Litewska (Polski)

Michał Dymitrowicz Trubecki h. Pogoń Litewska był księciem trubeckim. Okres panowania: 12 sierpnia 1399 – ok. 1406. Poprzedzający: Dymitr Korybut Olgierdowic. Następcy: Symeon Michałowic Trubecki.

Trubecki h. Pogoń Litewska, ich protoplasta Michał syn Korybuta Dymitra, a wnuk wielkiego księcia litewskiego Olgierda otrzymawszy w dziale księstwo trubeckie, przeszło 300 mil kwadratowych rozległą posiadłość w Siewierszczyźnie, brał od niej nazwisko i tytuł, jego potomkowie władali niezależnie tą majętnością aż do pierwszych lat XVI stulecia, w którym to czasie shołdowani zostali przez wielkich książąt moskiewskich, traktat 1634 przywrócił Rzeczypospolitej ich księstwo, choć to już w kilka lat później stracone zostało, Trubeccy zostali w Polsce nie nadługo przecież, gdyż już w 1656 r. powrócili pod panowanie Rosji; istnieją w Rosji w XIX stuleciu.

Źródło: A.A. Kosiński, Przewodnik Heraldyczny, T.1.

Michał Dymitrowicz Trubecki h. Pogoń Litewska (ok. 1378 – zm. na początku XV wieku), książę trubecki, syn księcia druckiego Dymitra Korybuta Olgierdowica i księżniczka Anastazja Riazańska (urodzone 1357 r.).

Życiorys

W źródłach Michał Trubecki pojawia się jako protoplasta rodu książąt Trubeckich. Z nieznanej bliżej małżonki pozostawił dwóch synów: Siemiona i Jurija. Na temat losów Michała nie zachowały się żadne przekazy źródłowe. Najprawdopodobniej uczestniczył w bitwie nad rzeką Worsklą 12 lub 16 sierpnia 1399, w której zginął jego ojciec i brat Iwan Kindir. Michał zapewne przeżył bitwę, gdyż nie jest wymieniany wśród poległych. Zmarł prawdopodobnie na początku XV wieku.

Przypisy

↑ J. Tęgowski, Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów, Poznań – Wrocław 1999, s. 79. ↑ A. Supruniuk, Wojewoda płocki Abraham Socha. Przyczynek do genealogii Nałęczów mazowieckich, [w:] A. Supruniuk, Szkice o rycerstwie mazowieckim XIV/XV wieku, Toruń 2008, ISBN 978-83-89376-69-5, s. 7-8. Bibliografia[edytuj]

Tęgowski J., Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów, Poznań – Wrocław 1999, ISBN 83-913563-1-0, s. 79.

http://www.naukowy.pl/encyklo.php?title=Micha%C5%82_Trubecki

http://pl.wikipedia.org/wiki/Micha%C5%82_Trubecki

Księstwo Trubeckie

Rządzący Książęta

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14 I. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 I. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 16 I. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 17 I. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 18 I. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 19 I. Bazyli Symeonowicz Trubecki....................1508 (¼ of ½ principality) – 1540
  • 20 I. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 14 II. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 II. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 16 II. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 17 II. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 18 II. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 21. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 22. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 23. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 24. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

__________________

1348 2 lutego Krzyżacy pokonali wojska litewskie pod Strewą.

   (LHC, 2.02.03)

1356 Olgierd Litewski odziedziczył Briańsk i przekazał go swojemu synowi Demetriuszowi Korybutowi. Do końca wieku o miasto toczyły się spory między Jagiełłą, Witoldem, Svitrigailą i Jurijem Smoleńskim.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/Briańsk)

1361 21 marca wielki książę Kestutis został schwytany przez Krzyżaków.

   (LHC, 21.03.03)

1362 Duże siły niemieckie z najemnikami z całej Europy zaatakowały zamek w Kownie. 4000 mężczyzn wewnątrz zamku było pod rządami Vaidotasa, syna Kiejstuta. Po ponad 2 tygodniach walk zamek spłonął i prawie wszyscy w środku zginęli.

   (Ist. LH, 1948, s. 64) 1362 Litwa, wykorzystując wewnętrzne spory w Złotej Ordzie, rozpoczęła własną inwazję, pokonując Mongołów w bitwie pod Błękitnymi Wodami, a także podbijając terytoria Złotej Ordy takich jak Księstwo Kijowskie aż do Dniepru, zanim zostało zatrzymane po klęsce w bitwie nad Worskli w 1399 roku.
   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_invasion_of_Europe)

1373 15 lutego pierwsza wzmianka o Ucienie.

   (LHC, 15.02.03)

1377 zmarł wielki książę Olgierd. Syn jego drugiej żony, Jagiełło, objął stanowisko Wielkiego Księcia w Wilnie. Jagiełło obawiał się, że jego wuj Kestutis będzie próbował przekazać przywództwo własnemu synowi Vytautasowi. W ten sposób nawiązał tajne stosunki z niemieckimi Krzyżakami.

   (Ist. L.H., 1948, s. 66)

1381 Kestutis przejął Wilno od Jagiełły i odkrył dowody, że Jagiełło podpisał traktat z rycerzami niemieckimi. Kestutis objął rolę Wielkiego Księcia.

   (Ist. L.H., 1948, s. 66)

1382 VII Jagiełło, syn Olgierda, w wojnie domowej z Kiejstut przejął zamek Troki i przekazał go swemu bratu Skirgiełło. Kestutis i Vytautas pomaszerowali przeciwko Jagiełło i przed przystąpieniem do bitwy wynegocjowali ugodę. Kestutis i Vytautas weszli do obozu Jagiełły i zostali schwytani, rozdzieleni i uwięzieni. Kestutis zginął po pięciu dniach pod naciskiem Rosji. Vytautasowi udało się uciec po tym, jak przebrał się z służącą Aleną Mirga, która została następnie stracona. Vytautas udał się do niemieckich Krzyżaków, aby szukać pomocy przeciwko Jagiełło. Z ich pomocą wrócił na Litwę i zebrał armię poparcia ludowego przeciwko Jagiełło.

   (Voruta #27-28, 7/1996, s.4)(Ist. L.H., 1948, s. 66-68)(DrEE, 11.09.96, s.6)

1382 15 sierpnia Kiejstut, książę trocki, został stracony na zamku w Krewie z rozkazu Jagiełły.

   (DrEE, 9.11.96, s.6)

1383 21 października Witold został ochrzczony w Tepiawie po tym, jak szukał schronienia u księcia mazowieckiego.

1384 30 stycznia Witold przekazał Żmudzi Krzyżakom i obiecał służyć zakonowi jako wasal po otrzymaniu Troków.

   (LHC, 30.01.2003)

1385 18 I Do Krakowa przybyła delegacja litewska pod Skirgiełłą z prośbą o rękę Jadvygi w imieniu Jagiełły.

   (LHC, 18.01.2003)

1385 14 sierpnia Jagiełło i jego bracia podpisali traktat z Polską na zamku Krievos. Tutaj zgodził się nawrócić na chrześcijaństwo i dążyć do nawrócenia całej Litwy, a następnie zjednoczenia Litwy i Polski. Traktat zawierał także porozumienie o uwolnieniu wszystkich katolików z niewoli io pomocy Polsce w odzyskaniu całej ziemi, którą utraciła na rzecz Rycerzy niemieckich. Witold namawiał Jagiełłę do wyjazdu do Polski i opuszczenia Litwy, by rządziła nim sama.

   (H z L, 1931, s.48)(Ist. L.H., 1948, s. 68)

1386 2 lutego Jagiełło został wybrany królem Polski.

   (LHC, 2.02.03)

1386 15 lutego chrześcijaństwo zostało wprowadzone na Litwę, gdy wielki książę Jagiełło i Witold odbyli symboliczny chrzest w katedrze krakowskiej. Jagiełło poślubił królową Jadwygę (12) i został koronowany na króla w Polsce. Razem zaczęli rządzić z Krakowa Litwą i Polską. Jagiełło poddawał się ograniczeniom, że bez zezwolenia szlachty polskiej nie można było podejmować żadnych ważnych decyzji.

   (Dr, 7/96, V1#1, s.5)(Ist. L.H., 1948, s. 69)(DrEE, 11.09.96, s.6)

1386 4 marca Jagiełło koronowany na króla Polski.

   (LHC, 3/4/03)

1386 Jagiełło powrócił na Litwę i zaczął wykorzeniać wszelkie pogańskie praktyki. Rzeczywiste nawrócenie na katolicyzm rozpoczęło się wśród szlachty. Za nawrócenie dał szlachcie wieczną własność ich ziem i posiadłości oraz wolność od pracy dla Wielkiego Księcia. Aby powstrzymać rozwój greckiego prawosławia, zakazał małżeństw mieszanych. Powstało polskie kapłaństwo wolne od wszelkich podatków.

   (Ist. L.H., 1948, s. 69)(Ist. L.H., 1948, s. 70)

1387 17 II Jagiełło założył archidiecezję wileńską i przekazał tereny pod siedzibę biskupa.

   (LHC, 2/17/03) 1387 17 lutego, Moletai został wymieniony po raz pierwszy.
   (LHC, 17.02.03)

1387 22 lutego Jagiełło wydał proklamację, aby wszyscy Litwini przyjęli katolicyzm.

   (LHC, 22.02.03)

1387 22 III Jagiełło nadał Wilnie prawa magdeburskie. Wilno stało się pierwszym samorządnym miastem litewskim.

   (LHC, 22.03.03)

1388 12 marca papież Urban VI upoważnił biskupa poznańskiego Dobrogosta do założenia archidiecezji wileńskiej.

   (LHC, 3.12.03)

1388 Witold, jako naczelnik obwodu grodzieńskiego, pozwolił Żydom mieszkać, prowadzić interesy, pożyczać pieniądze, zakładać własne gminy i sędziów na Litwie. Podobne swobody przysługiwały innym cudzoziemcom, w tym Tatarom.

   (Ist. L.H., 1948, s. 73)

1389 10 stycznia Jagiełło upoważnił biskupów wileńskich do budowy kościołów i wezwał wiernych do oddawania 10% na ich utrzymanie.

   (LHC, 1.10.03)

1389 Jagiełło odnowił stosunki z Krzyżakami i pozwolił im na założenie ich na zachodniej Litwie. Ludzie zbuntowali się przeciwko Rycerzom i pojmali wysokiego urzędnika, którego spalili żywcem swoim pogańskim bogom.

   (Ist. L.H., 1948, s. 71)

ok. 1389 Po powrocie do Polski Jagiełło wybrał swego brata Skirgiełłę na Wielkiego Księcia nad Witolda, któremu powierzono zarząd Grodna.

   (Ist. L.H., 1948, s. 71)

1390 Angielski król Henryk IV przez cały rok wspierał nieudane oblężenie Wilna przez Krzyżaków wraz ze swymi 300 rycerskimi towarzyszami. W czasie tej kampanii Henryk Bolingbroke wykupił także wziętych do niewoli książąt litewskich, a następnie podobno zabrał ich z powrotem do Anglii. Druga wyprawa króla Henryka na Litwę w 1392 roku ilustruje korzyści finansowe, jakie Zakon przybyli z tych krzyżowców. Jego mała armia składała się z ponad 100 ludzi, w tym łuczników z długimi łukami i sześciu minstreli, co w sumie kosztowało portfel Lancastrów 4360 funtów. Duża część tej sumy przyniosła korzyści lokalnej gospodarce poprzez zakup sztućców oraz wynajem łodzi i sprzętu. Mimo wysiłków Bolingbroke'a i jego angielskich krzyżowców dwuletnie ataki na Wilno okazały się bezowocne.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Vilnius)

1392 Witold (zm. 1430), syn Kiejstuta, zawarł rozejm z Jagiełłą. Wcześniej po raz drugi zwrócił się o pomoc do Krzyżaków pod Marlburgiem i wykorzystał ją do zdobycia władzy nad Litwą od Jagiełły. Rozejm z Jagiełłą rozwścieczył Krzyżaków, którzy wznowili ataki na niziny zachodniej Litwy.

   (H of L, 1931, s.52)(Ist. L.H., 1948, s. 72)

1392 Za Witolda zaczęto tworzyć poddaństwo, gdy bogaci posiadacze ziemscy uzyskali stałą własność swoich ziem i prawo sprzedaży nieruchomości.

   (Ist. L.H., 1948, s. 76)

1397 26 stycznia Witold podpisał traktat z Krzyżakami, ale Żmudzi nie został uwzględniony.

   (LHC, 1/26/03)

1398 W Salynas nad Niemnem odbył się zjazd szlachty krajowej. Nazwali Witolda królem Litwy i negocjowali z Zakonem Krzyżackim o niepodległość.

   (DrEE, 10.05.96, s.5)

1399 12 sierpnia, Bitwa nad Worskli (Ukraina) była wielką bitwą w średniowiecznej historii Europy Wschodniej. Toczyła się między Tatarami, pod dowództwem Edigu i Temura Kutlugha, a wojskami Tochtamysza i Wielkiego Księcia Litewskiego Witolda. Bitwa zakończyła się decydującym zwycięstwem Tatarów.

   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_invasion_of_Europe)

c1399 W Polsce królowa Jadwiga zmarła przy porodzie w wieku 25 lat.

   (SFC, 6.09.97, s.A10) Z 1399 kronik rosyjskich wynika, że ​​gdy Kijów był zagrożony przez Tatarów, mieszkańcy Kijowa musieli zapłacić chanowi Timurowi Kutlukowi kontrybucję w wysokości 3000 rubli litewskich.
   (Wiadomości, 17.12.10)

1400 8 lutego Krzyżacy przy pomocy Witolda i herkoga Lotaryngii po raz pierwszy pokonali Żmudzi.

   (LHC, 2.08.03)

1400 VII, Na mocy edyktu Jagiełły Uniw. w Krakowie, Polska.

   (Voruta #27-28, 7/1996, s.4)

1401 9 stycznia W Marienburgu około 80 baronów litewskich zostało ochrzczonych na katolicyzm.

   (LHC, 1.09.03)

1401 18 I Na Litwie Witold i książęta krajowi złożyli Polsce dokumenty, zgodnie z którymi Witold będzie rządził Litwą jako wasal Polski i po jego śmierci zwróci kraj do Polski.

   (LHC, 18.01.2003)

1401 13 III Wybuchło I powstanie żmudzkie wsparte przez Witolda przeciwko rycerstwu niemieckiemu. (LHC, 13.03.03)

1401 25 lipca wojska litewskie i polskie otoczyły Marienburg, ale nie zdołały zdobyć miasta.

   (Voruta #27-28, 7/1996, s.4)

1401 Akt wileńsko-radomski między Litwą a Polską. Zawarto układy między Witoldem a Jagiełłą oraz między szlachtą obu krajów. Uznał niepodległość Wielkiego Księstwa Litewskiego.

   (DrEE, 10.05.96, s.5)

1402 2 marca, W Marienburgu Svitrigaila przeszedł do Krzyżaków i obiecał dotrzymać traktatu salyńskiego, który został złamany przez Witolda.

   (LHC, 1.03.03)

1406 7 I po raz drugi Litwa Południowa poddała się Krzyżakom.

   (LHC, 1.07.03)

Andrej Dymitriewic Trubecki był księciem Trubecka. Panowanie: 1379 – 14 lutego 1386. Poprzedzający: Dymitr Korybut Olgierdowic. Następca: Wingold Andrzej Olgierdowic Wońifantij.

The Principality of Trubetsk

The Ruling Princes

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 16. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 20. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 21. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 22. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 23. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 15. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 17. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 18. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 19. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 24. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 25. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 26. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 27. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 28. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

О Михаиле Дмитриевиче, князе Трубчевском (русский)

Михаилъ Дмитріевичъ ​Трубецкій​ былъ ​Трубецкимъ​ княземъ. Правленіе: 12 августа 1399 – ​окъ​. 1406. Предшественникъ: ​Димитръ​ ​​Корибутъ​ ​Ольгердовичъ. Преемники: Семенъ Михайловичъ ​Трубецкій​.

Трубецкій​ г. Погоня Литовская, ихъ прародитель ​Михалъ​, сынъ ​Корибута​ ​Димитра​ и внукъ Великаго князя литовскаго Ольгерда, получившій ​Трубецкое​ княжество въ департаментѣ, болѣе 300 квадратныхъ миль обширной собственности въ Северщизне, ​взятые​ изъ ​её​ имени и титула, его потомки правили этой собственностью самостоятельно до перваго договора 1634 года, возстановившаго ихъ княжество Рѣчи ​Посполитой​, хотя черезъ нѣсколько ​летъ​ оно было утрачено, семья ​Трубецкихъ​ пробыла въ Польшѣ недолго, потому что уже въ 1656 году ​они​ вернулся подъ власть Россіи; существуютъ въ Россіи въ 19 ​векѣ​.

Источникъ: А.а. ​Косинскій​, Геральдическій справочникъ, Т.1.

Михаилъ Дмитріевичъ ​Трубецкій г. Погоня Литовская​ (​окъ​. 1378 – умеръ въ началѣ 15 ​века​) – князь ​Трубецкій​, сынъ князья ​Друцкого​, Дмитрія Корибута Ольгердовича и ​княгинью​ Анастазю Рязаньскую (родъ. 1357 г.).

Резюме.

Въ источникахъ Михаилъ ​Трубецкій​ фигурируетъ какъ прародитель рода князей ​Трубецкихъ​. У него осталось двое сыновей отъ неизвѣстной жены: Семенъ и Юрій. Источниковъ о судьбѣ Михаила не сохранилось. Скорѣе всего, онъ участвовалъ въ битвѣ на рѣкѣ ​Ворскла​ 12 или 16 августа 1399 года, въ которой погибли его ​отецъ​ и братъ Иванъ ​Киндиръ​. Михаилъ, вѣроятно, выжилъ въ битвѣ, такъ какъ не упоминается среди павшихъ. Вѣроятно, онъ умеръ въ началѣ 15 ​века​.

Михаилъ Дмитріевичъ, князь ​Трубецкій​ Годы жизни: конецъ XIV - начало XV ​века​ Годы правленія: конецъ XIV - начало XV ​века​ Отецъ: Дмитрій ​Корибутъ Ольгердовичъ Сыновья: Семенъ, Юрій

Михаилъ Дмитріевичъ считается родоначальникомъ князей ​Трубецкихъ​. Послѣ его смерти ​Трубецкое​ княжество было раздѣлено между двумя сыновьями, Семеномъ и Юріемъ.

Михаилъ Дмитріевичъ оставилъ послѣ себя двухъ сыновей – ​Сѣмена​ и Юрія Михайловичей. И здѣсь необходимо обратить вниманіе изслѣдователей и читателей на одинъ существеннѣйшій фактъ. Михаилъ Д. передаетъ дѣтямъ въ наслѣдство ​Трубецкое​ княжество не цѣликомъ, а каждому по части онаго. Именно пониманіе этого факта, что княжество представителями разныхъ вѣтвей ​Трубецкихъ​ наслѣдуется частями, убираетъ множественную путаницу для читателя, какъ въ ​однѣ​ и тѣ же годы считались князьями ​трубецкими​ ​разные​ люди.

Сноски.

↑ Й. Тенговски, ​Первые​ поколѣнія Гедиминовича, Познань - Вроцлавъ, 1999, с. 79. ↑ А. Супрунюкъ, ​Плоцкій​ воевода Авраамъ Соха. Вкладъ въ генеалогію мазовецкого Наленчува, [%D0%B2%D1%8A:] А. Супрунюкъ, Szkice o rycerstwa Mazowieckie 14/15 ​века​, ​Торунь​ 2008, ISBN 978-83-89376-69-5, стр. 7-8.

Библіографія.

​Трубецкое​ княжество

​Правящіе​ князья

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14 I. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 I. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 16 I. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 17 I. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 18 I. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 19 I. Bazyli Symeonowicz Trubecki....................1508 (¼ of ½ principality) – 1540
  • 20 I. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 14 II. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 II. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 16 II. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 17 II. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 18 II. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 21. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 22. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 23. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 24. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

____________________

1348 г. 2 февраля крестоносцы разгромили литовское войско при ​Стреве​.

   (LHC, 2 февраля 2003 г.)

1356 г. Литовскій Альгирдасъ пріобрѣлъ Брянскъ по наслѣдству и передалъ его своему сыну Дмитрію Корибута. До конца ​века​ за городъ оспаривали ​Ягайла​, ​Витовтъ​, Свитригайла и Юрій Смоленскій.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/Bryansk)

1361 г. 21 ​марта​ великій князь Кестутисъ былъ взятъ въ плѣнъ крестоносцами.

   (LHC, 21.03.03)

1362 г. ​Крупные​ ​немецкіе​ войска съ наемниками со всей Европы напали на Каунасскій замокъ. 4000 человѣкъ въ замкѣ находились подъ властью Вайдотаса, сына Кестутиса. Послѣ болѣе чѣмъ двухнедѣльной битвы замокъ былъ подожженъ, и почти ​всё​ внутри погибли.

   (Ист. Л.г., 1948, стр. 64) 1362 годъ. Литва, воспользовавшись внутренними раздорами въ Золотой Ордѣ, начала собственное вторженіе, побѣдивъ монголовъ въ битвѣ на Синихъ Водахъ, а также завоевавъ территоріи Золотой Орды, такіе какъ Кіевское княжество, вплоть до Днѣпръ, прежде чѣмъ быть остановленнымъ послѣ ихъ пораженія въ битвѣ на рѣкѣ ​Ворскла​ въ 1399 году.
   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_invasion_of_Europe)

1373 г. 15 февраля впервые упоминается ​Утена​.

   (LHC, 15.02.03)

1377 г. Великій князь Альгирдасъ умеръ. Сынъ его второй жены ​Ягайла​ сталъ великимъ княземъ Вильнюса. ​Ягайла​ опасался, что его дядя Кестутисъ попытается передать руководство своему сыну Витаутасу. Такимъ образомъ, онъ установилъ ​тайные​ отношенія съ ​немецкими​ крестоносцами.

   (Ист. Л. Х., 1948, стр. 66)

1381 Кестутисъ захватилъ Вильнюсъ у ​Ягайлы​ и обнаружилъ доказательства того, что ​Ягайла​ подписалъ договоръ съ ​немецкими​ рыцарями. Кестутисъ взялъ на себя роль великаго князя.

   (Ист. Л. Х., 1948, стр. 66)

1382 іюль, ​Йогайла​, сынъ Альгирдаса, въ гражданской войнѣ съ Кестутисомъ захватилъ замокъ ​Тракусъ​ и передалъ его своему брату Скиргайле. Кестутисъ и Витаутасъ выступили противъ ​Ягайлы​ и, прежде чѣмъ вступить въ бой, договорились объ урегулированіи. Кестутисъ и Витаутасъ вошли въ лагерь ​Ягайла​ и были схвачены, разлучены и заключены въ тюрьму. Кестутисъ былъ убитъ черезъ пять дней подъ давленіемъ Россіи. ​Витовту​ удалось бѣжать послѣ того, какъ онъ переодѣлся горничной Аленой ​Миргой​, которую затѣмъ казнили. ​Витовтъ​ отправился къ ​немецкимъ​ крестоносцамъ за помощью противъ ​Ягайлы​. Съ ихъ помощью онъ вернулся въ Литву и собралъ армію народной поддержки противъ ​Ягайлы​.

   (Voruta # 27-28, 7/1996, p.4) (Ist. L.H., 1948, p. 66-68) (DrEE, 11/9/96, p.6)

1382 г. 15 августа Кестутисъ, князь ​Тракайскій​, былъ казненъ въ замкѣ ​Крево​ по приказу ​Ягайлы​.

   (DrEE, 09.11.96, стр.6)

1383 г. 21 октября ​Витовтъ​ крестился въ христіанствѣ въ Тепіаве послѣ того, какъ искалъ убѣжища у герцога Мазовецкого.

1384 г. 30 января Витаутасъ передалъ Жемайтію рыцарямъ Креста и пообѣщалъ стать вассаломъ ордена послѣ полученія ​Тракая​.

   (LHC, 30.01.03)

1385 18 января литовская делегація подъ командованіемъ Скиргайлы прибыла въ Краковъ, чтобы просить руки ​Ядвыги​ отъ имени ​Ягайлы​.

   (LHC, 18.01.03)

1385 14 августа ​Ягайла​ и его братья подписали договоръ съ Польшей въ замкѣ ​Кріевосъ​. Здѣсь онъ согласился обратиться въ христіанство и добиваться обращенія всей Литвы, чтобы затѣмъ Литва и Польша объединились. Договоръ также включалъ соглашеніе объ освобожденіи всѣхъ плѣнныхъ католиковъ и о помощи Польшѣ вернуть ​всё​ земли, ​которые​ она потеряла отъ ​немецкихъ​ рыцарей. Витаутасъ убѣждалъ ​Ягайло​ уѣхать въ Польшу и оставить Литву, чтобы онъ управлялся самъ.

   (H of L, 1931, стр. 48) (Ist. L.H., 1948, стр. 68)

1386 г. 2 февраля ​Ягайла​ былъ избранъ королемъ Польши.

   (LHC, 2 февраля 2003 г.)

1386 годъ. 15 февраля христіанство было введено въ Литву, когда великіе князья ​Ягайла​ и Витаутасъ прошли символическое крещеніе въ соборѣ въ Краковѣ. ​Ягайла​ женился на царицѣ Ядвигѣ (12 ​летъ​) и былъ коронованъ въ Польшѣ. Вмѣстѣ ​они​ начали править изъ Кракова Литвой и Польшей. ​Ягайла​ подчинялся ограниченіямъ, согласно которымъ никакіе ​важные​ рѣшенія не могли приниматься безъ разрѣшенія польской знати.

   (Dr, 7/96, V1 # 1, p.5) (Ist. L.H., 1948, p. 69) (DrEE, 11/9/96, p.6)

1386 г. 4 ​марта​ ​Ягайла​ былъ коронованъ королемъ Польши.

   (LHC, 3/4/03)

1386 ​Ягайла​ вернулся въ Литву и началъ искоренять ​всё​ ​языческіе​ обычаи. Фактическое обращеніе въ католицизмъ было начато среди знати. Для обращенія онъ далъ дворянству вѣчное владѣніе своими землями и имуществомъ и свободу отъ работы на Великаго князя. Чтобы воспрепятствовать росту греческаго православія, онъ запретилъ ​смѣшанные​ браки. Было учреждено польское духовенство безъ всякихъ налоговъ.

   (Ist. L.H., 1948, стр. 69) (Ist. L.H., 1948, стр. 70)

1387 г. 17 февраля ​Ягайла​ основалъ Вильнскую архіепископію и предоставилъ землю подъ резиденцію епископа.

   (LHC, 17.02.03) 

1387 г. 17 февраля впервые упоминается ​Молетай​.

   (LHC, 17.02.03) 

1387 г. 22 февраля ​Ягайла​ издалъ воззваніе ко ​всёмъ​ литовцамъ принять католичество.

   (LHC, 22.02.03)

1387 г. 22 ​марта​ ​Ягайла​ передалъ Вильнюсу права Магдебурга. Вильнюсъ сталъ первымъ самоуправляемымъ городомъ Литвы.

   (LHC, 22.03.03)

1388 г. 12 ​марта​ Папа ​Урбанъ​ VI уполномочилъ ​Познаньского​ епископа ​Доброгоста​ основать Вильнюсскую епархію.

   (LHC, 12.03.03)

1388 годъ. Витаутасъ, какъ глава Гродненской области, разрѣшилъ евреямъ жить, заниматься бизнесомъ, ссужать деньги и основывать свои общины и судей въ Литвѣ. ​Подобные​ свободы были предоставлены и другимъ иностранцамъ, въ томъ числѣ татарамъ.

   (Ист. Л.г., 1948, стр. 73)

1389 г. 10 января ​Ягайла​ разрѣшилъ епископамъ Вильнюса строить церкви и призвалъ вѣрующихъ жертвовать 10% на ихъ содержаніе.

   (LHC, 1/10/03)

1389 ​Ягайла​ возстановилъ свои отношенія съ тевтонскими рыцарями и позволилъ имъ утвердиться въ западной Литвѣ. Люди возстали противъ рыцарей и схватили высокопоставленнаго чиновника, котораго заживо сожгли для своихъ языческихъ боговъ.

   (Ист. Л.г., 1948, стр.71).

c1389 Когда ​Ягайла​ вернулся въ Польшу, онъ избралъ своего брата Скиргайлу великимъ княземъ вмѣсто ​Витовта​, который былъ назначенъ во главѣ Гродно.

   (Ист. Л.г., 1948, стр.71).

1390 г. Англійскій король Генрихъ IV провелъ цѣлый годъ, поддерживая неудачную осаду Вильнюса тевтонскими рыцарями со своими 300 рыцарями-товарищами. Во время этой кампаніи Генрихъ Болингброкъ также скупалъ плѣнныхъ литовскихъ князей, а затѣмъ, по всей видимости, увезъ ихъ обратно въ Англію. Вторая экспедиція короля Генриха въ Литву въ 1392 году иллюстрируетъ ​финансовые​ выгоды для Ордена этихъ гостей-крестоносцевъ. Его небольшая армія насчитывала болѣе 100 человѣкъ, въ томъ числѣ лучниковъ съ длиннымъ лукомъ и шесть менестрелей, общей стоимостью для ланкастерскаго кошелька въ 4360 фунтовъ стерлинговъ. Большая часть этой суммы пошла на пользу мѣстной экономикѣ за счетъ покупки столоваго серебра и найма лодокъ и оборудованія. Несмотря на усилія Болингброка и его англійскихъ крестоносцевъ, двухлѣтніе нападенія на Вильнюсъ оказались безрезультатными.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Vilnius)

1392 Витаутасъ (умъ. 1430), сынъ Кестутиса, заключилъ перемиріе съ ​Ягайлой​. Ранѣе онъ уже второй разъ искалъ помощи у Тевтонскихъ рыцарей въ Мальбурге и использовалъ ​её​, чтобы получить власть надъ Литвой изъ ​Ягайлы​. Перемиріе съ ​Ягайлой​ привело въ ярость тевтонскихъ рыцарей, ​которые​ возобновили свои атаки на низменности въ западной Литвѣ.

   (H of L, 1931, стр. 52) (Ist. L.H., 1948, стр. 72)

1392 г. Крѣпостное право стало устанавливаться при ​Витовте​, когда ​богатые​ землевладѣльцы пріобрѣли постоянную собственность на свои земли и право продавать собственность.

   (Ист. Л.г., 1948, стр. 76)

1397 г. 26 января ​Витовтъ​ подписалъ договоръ съ рыцарями Креста, но ​Жемайтія​ не вошла.

   (LHC, 26.01.03)

1398 г. Собраніе знати страны было проведено въ Салинасе на берегу рѣки Нямунасъ. ​Онѣ​ назвали ​Витовта​ королемъ Литвы и вели переговоры съ Тевтонскимъ орденомъ о независимости.

   (DrEE, 05.10.96, стр.5)

1399 12 августа, битва на рѣкѣ ​Ворскла​ (Украина) была великой битвой въ средневѣковой исторіи Восточной Европы. Онъ велся между татарами при ​Эдигу​ и ​Темуре​ ​Кутлугахъ​ и войсками Тохтамыша и великаго князя Литовскаго Витаутаса. Битва завершилась рѣшающей побѣдой татаръ.

   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_invasion_of_Europe)

c1399 Въ Польшѣ королева ​Хедвига​ умерла при родахъ въ возрастѣ 25 ​летъ​.

   (SFC, 9.06.97, стр.A10) Въ русскихъ лѣтописяхъ 1399 года говорится, что когда Кіеву угрожали татары, кіевляне должны были выплатить хану Тимуру ​Кутлуку​ пожертвованіе въ размѣрѣ 3000 литовскихъ рублей.
   (VilNews, 17.12.10)

1400 8 февраля Рыцари Креста съ помощью Витаутаса и герцога Лотарингіи впервые побѣдили Жемайтію.

   (LHC, 08.02.03)

1400 іюля, по указу ​Ягайлы​ Univ. въ Краковѣ, Польша.

   (​Ворута​ № 27-28, 7/1996, с.4)

1401 г. 9 января въ Маріенбурге около 80 литовскихъ бароновъ приняли католичество.

   (LHC, 09.01.03)

1401 18 января, въ Литвѣ Витаутасъ и князья страны представили Польшѣ документы о томъ, что ​Витовтъ​ будетъ править Литвой какъ вассалъ Польши и вернуть страну Польшѣ послѣ его смерти.

   (LHC, 18.01.03)

1401 г. 13 ​марта​, при поддержкѣ ​Витовта​ произошло 1-е жямайтійское возстаніе противъ ​немецкихъ​ рыцарей. (LHC, 13.03.03)

1401 25 іюля ​литовскіе​ и ​польскіе​ войска окружили Маріенбургъ, но не смогли взять городъ.

   (​Ворута​ №27-28, 7/1996, с.4)

1401 Актъ Вильнюсъ-​Радоме​ между Литвой и Польшей. Были составлены соглашенія между Витаутасомъ и ​Ягайлой​, а также между дворянами двухъ странъ. Онъ призналъ независимость Великаго Голландіи Литвы.

   (DrEE, 05.10.96, стр.5)

2 ​марта​ 1402 г. въ Маріенбурге Свитригайла перешла на сторону Рыцарей Креста и пообѣщала поддерживать ​Салинскій​ договоръ, который былъ нарушенъ ​Витовтомъ​.

   (LHC, 01.03.03)

1406 7 января Южная Литва капитулировала Тевтонскимъ рыцарямъ во второй разъ.

    (LHC, 1/7/03)

Андрей Корибутович (Димитрович) (+1399), кн. литовск. Отец—Корибут (Димитрий) Гедиминович, кн. новгород-северск. Мать—Анастасия Олеговна (Ольговна), вел. кнж. рязанск.

Сведений о семейных отношениях нет. Ум. (предполож.) бездетн. 1) По данным П.Петрова [64] со ссылкой на Стрый-ковского.


Андрей Дмитріевичъ ​Трубецкій​ былъ княземъ ​Трубецкимъ​. Правленіе: 1379 – 14 февраля 1386. Предшественникъ: Дмитрій ​Корибутъ​ Ольгердовичъ. Преемникъ: ​Вингольдъ​ Андрей Ольгердовичъ Вонифанътій.

The Principality of Trubetsk

The Ruling Princes

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 16. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 20. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 21. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 22. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 23. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 15. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 17. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 18. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 19. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 24. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 25. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 26. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 27. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 28. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

Про кн. Михайла Дмитровича Трубецький (Українська)

Михайло Дмитрович Трубецький г. Погоня Литовська був Трубецьким князем. Правління: 12, серпня 1399 – бл. 1406. Попередник: Димитр Корибут Ольгердович. Наступники: Семен Михайлович Трубецький.

Трубецький г. Погоня Литовська, їхній родоначальник Міхал, син Корибута Дмитра та онук великого князя литовського Ольгерда, отримавши князівство Трубецьких у департаменті, понад 300 квадратних миль великої власності в Севєрщині, взяв від неї ім’я та титул, його нащадки самостійно керували цим майном до першого договору 1634 р. відновив їхнє князівство до складу Речі Посполитої, хоча воно було втрачено через кілька років, рід Трубецьких пробув у Польщі недовго, бо вже в 1656 р. повернувся під владу Росії ; існували в Росії в 19 ст.

Джерело: A.A. Косінський, Геральдичний довідник, Т.1.

Михайло Дмитрович Трубецький г. Погоня Литовська (ок. 1378 – помер на початку XV століття), князь Трубецький, син князі Друцького, Дмитра Корибута Ольгердович та княгині Анастазю Рязанську (народилася 1357 року).

Біографія

У джерелах Михайло Трубецький виступає родоначальником роду князів Трубецьких. Від невідомої дружини він залишив двох синів: Семена та Юрія. Про долю Михайла не збереглося жодних джерельних записів. Швидше за все, він брав участь у битві на річці Ворскла 12 або 16 серпня 1399 р., В якій загинули його батько та брат Іван Кіндір. Ймовірно, Михайло вижив у битві, оскільки його не згадують серед полеглих. Ймовірно, він помер на початку XV століття.

Виноски

^ Й. Тєговський, Перші покоління Гедіміновичів, Познань - Вроцлав 1999, с. 79. ^ А. Супрунюк, плоцький воєвода Авраам Соха. Внесок у генеалогію мазовецького Наленчува, [%D1%83:] А. Супрунюк, Szkice o rycerstwa Mazowieckie XIV / XV століття, Торунь 2008, ISBN 978-83-89376-69-5, с. 7-8. Бібліографія [%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8]

Й. Тєговський, Перші покоління Гедіміновичів, Познань - Вроцлав 1999, ISBN 83-913563-1-0, s. 79.

http://www.naukowy.pl/encyklo.php?title=Micha%C5%82_Trubecki

http://pl.wikipedia.org/wiki/Micha%C5%82_Trubecki

Трубецьке князівство

Правлячі князі

Nowogród Siewierski....................until 1164

RURYKOWICZE

  • 1. Wsiewołod Światosławicz Buj-Tur (Kursk, 1180 – 1196)....................1164 – 1196

Nowogród Siewierski....................1196 – 1202

  • 2. Światosław Wsiewołodowicz (Włodzimierz Wołyński, 1206 – 1210)....................1202 – 1211

Nowogród Siewierski....................1211 – 1212

  • 3. Światosław Wsiewołodowicz (Veliky Novgorod, 1232)....................1212 – 1232
  • 4. Andrzej Światosławicz....................1232 – 1240

Golden Horde....................1240 – 1357

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

  • 5. Demetrius Korybut (Briańsk, 1357 – 1379, 1390 – 12 August 1399)....................1357 – 1379
  • 6. Andrzej Dymitrowicz Trubecki....................1379 – 14 February 1386
  • 7. Wingold (Andrzej Olgierdowicz Wońifantij)....................14 February 1386 – 1388
  • 8. Demetrius Korybut....................1388 – 12 August 1399; died after 1404
  • 9. Michał Dymitrowicz Trubecki....................12 August 1399 – ca 1406
  • 10. Symeon Michałowicz Trubecki (Świsłocz, 1400 – ca 1406)....................ca 1406 – 1411; died after 1411
  • 11. Jerzy Michałowicz Trubecki....................1411 – 1445; died after 1445

WOŁŁOWICZE

  • 12. Hrynko Chodkiewicz Wołłowicz h. Bogoria....................1445 – ca 1451

GIEDYMINOWICZE–CZARTORYSCY

  • 13. Iwan Wasylewicz Czartoryski....................ca 1451 – March 1460

GIEDYMINOWICZE–TRUBECCY

I BRANCH

  • 14 I. Iwan Symeonowicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 I. Serapion Symeon Iwanowicz Perski Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1508
  • 16 I. Fiodor Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1536
  • 17 I. Iwan Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 1538
  • 18 I. Adrian Andrzej Iwanowicz Trubecki....................1490 (¼ of ½ principality) – 25 May 1546
  • 19 I. Bazyli Symeonowicz Trubecki....................1508 (¼ of ½ principality) – 1540
  • 20 I. Sawwa Michał Andrzejowicz Trubecki.................... 25 May (16 May) 1546 (½ principality) – 14 December (5 December) 1547

II BRANCH

  • 14 II. Aleksander Jerziewicz Trubecki....................March 1460 (½ principality) – 1490; died XVI century
  • 15 II. Iwan Jerziewicz Trubecki....................1490 (½ principality) – 1500, 1503 – 24 January (15 January) 1520
  • 16 II. Symeon-Bogdan Aleksandrowicz Trubecki.................... 24 January (15 January) 1520 (½ principality) – 1535
  • 17 II. Michał Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality)
  • 18 II. Aleksander Symeon-Bogdanowicz Trubecki....................1535 (½ principality), 14 December (5 December) 1547 (all of the principality) – after 1 February (23 January) 1566

The Tsardom of Muscovy.................... after 1 February (23 January) 1566 – 1609

I Rzeczpospolita....................1609 – 1611

  • 21. Wigund-Jeronym Trubecki....................1611 – 1634
  • 22. Piotr Wigunt Trubecki....................1634 – 16 September 1644 (½ principality)
  • 23. Aleksander Czarny Książę Trubecki....................1634 – 1657 (½ principality)

The Tsardom of Muscovy....................1657 – 27 March (17 March) 1660

  • 24. Aleksy Trubecki.................... 27 March (17 March) 1660 – June 1672

The Tsardom of Muscovy....................from June 1672

__________________

1348 р. 2 лютого, хрестоносці розбили литовську армію під Стревою.

   (LHC, 02.02.03)

1356 р. Альгерд Литовський придбав Брянськ у спадок і передав його своєму синові Дмитру Корибута. До кінця століття місто суперечило між Йогайлою, Вітовтом, Світригайлою та Юрієм із Смоленська.

   (http://en.wikipedia.org/wiki/Bryansk)

1361 21 березня, великий князь Кестутіс був схоплений лицарями Хреста.

   (LHC, 3/21/03)

1362 Велика німецька армія з найманцями з усієї Європи напала на Каунаський замок. 4000 чоловік усередині замку знаходились під владою Вайдотаса, сина Кестутіса. Після більш ніж 2 тижнів бою замок спалахнув, і більшість людей усередині загинули.

   (Ist. L.H., 1948, стор. 64) 1362 р. Литва, скориставшись внутрішніми протистояннями в Золотій Орді, розпочала своє вторгнення, розгромивши монголів у битві при Синіх Водах, а також завоювавши території Золотої Орди, такі як Київське князівство, аж до Річка Дніпро, перш ніж була зупинена після їх поразки в битві на річці Ворскла в 1399 році.
   (https://en.wikipedia.org/wiki/Mongol_invasion_of_Europe)

1373 15 лютого, Утена згадується вперше.

   (LHC, 15.02.03)

1377 р. Великий князь Альгерд помер. Син його другої дружини Йогайли обійняв посаду великого князя у Вільнюсі. Йогайла побоювався, що його дядько Кестутіс спробує передати керівництво своєму власному синові Вітовту. Тим самим він встановив таємні стосунки з німецькими лицарями Хреста.

   (Ist. L.H., 1948, стор. 66)

1381 р. Кестутіс перебрав у Йогайли Вільнюс і виявив докази того, що Йогайла підписав договір з німецькими лицарями. Кестутіс взяв на себе роль великого князя.

   (Ist. L.H., 1948, стор. 66)

1382 липень, Йогайла, син Альгерда, у громадянській війні з Кестутісом захопив замок Тракус і передав його своєму братові Скіргайлі. Кестутіс і Вітовт рушили проти Йогайли і перед вступом у битву домовились про врегулювання. Кестутіс та Вітовт увійшли до табору Йогайли і були схоплені, відокремлені та ув'язнені. Кестутіс був убитий через п’ять днів під тиском Росії. Вітовту вдалося врятуватися після того, як він переодягнувся з покоївкою Аленою Мірга, яку тоді стратили. Вітовт вирушив до німецьких хрестоносців, щоб шукати допомоги проти Йогайли. З їх допомогою він повернувся до Литви і зібрав армію народної підтримки проти Йогайли.

   (Voruta # 27-28, 7/1996, p.4) (Ist. L.H., 1948, p. 66-68) (DrEE, 11/9/96, p.6)

1382 15 серпня Кестутіс, герцог Тракайський, був страчений у замку Крева за наказом Йогайли.

   (DrEE, 11/9/96, с.6)

1383, 21 жовтня, Вітовт охрестився християнином у Тепіаві після того, як шукав притулку у герцога Мазовії.

1384 р. 30 січня Вітовт передав Жамойтію хрестоносцім і пообіцяв служити васалом ордену після отримання Тракая.

   (LHC, 1/30/03)

1385 18 січня, литовська делегація під керівництвом Скіргайли прибула до Кракова, щоб попросити руку Ядвиги від імені Йогайли.

   (LHC, 1/18/03)

1385 р. 14 серпня Йогайла та його брати підписали договір з Польщею у замку Кріевос. Тут він погодився прийняти християнство і домагатися навернення всієї Литви і того, що тоді Литва і Польща об'єднаються. Договір також містив угоду про звільнення всіх полонених католиків і про допомогу Польщі повернути всю землю, яку вона втратила німецьким лицарям. Вітовт закликав Йогайлу поїхати до Польщі і залишити Литву, щоб керувати ним самим.

   (H of L, 1931, p.48) (Ist. L.H., 1948, p. 68)

1386 2 лютого, Йогайла був обраний польським королем.

   (LHC, 02.02.03)

1386 р. 15 лютого християнство було запроваджено в Литві, коли Великий князь Йогайла та Вітовт провели символічне Хрещення у соборі в Кракові. Йогайла одружилася з королевою Ядвигою (12) і була коронована королем у Польщі. Разом вони почали правити з Кракова над Литвою та Польщею. Йогайла підкорився обмеженням, що жодні важливі рішення не можуть прийматися без дозволу польської знаті.

   (Dr, 7/96, V1 # 1, p.5) (Ist. L.H., 1948, p. 69) (DrEE, 11/9/96, p.6)

1386 4 березня Йогайла був коронований польським королем.

   (LHC, 3/4/03)

1386 р. Йогайла повернувся до Литви і почав викорінювати всі язичницькі звичаї. Фактичний перехід до католицизму розпочався серед знаті. Для навернення він дав знаті вічну власність на свої землі та володіння та свободу від праці для великого князя. Щоб перешкодити зростанню грецького православ'я, він заборонив змішані шлюби. Було встановлено польське священство, вільне від усіх податків.

   (Ist. L.H., 1948, стор. 69) (Ist. L.H., 1948, стор. 70)

1387 р. 17 лютого Йогайла заснував Вільнюську архієпархію та надав землю для штабу єпископа.

   (LHC, 17.02.03) 1387 р. 17 лютого Молетай згадується вперше.
   (LHC, 17.02.03)