Uliana of Tver, queen consort of Lithuania

public profile

Uliana of Tver, queen consort of Lithuania's Geni Profile

Share your family tree and photos with the people you know and love

  • Build your family tree online
  • Share photos and videos
  • Smart Matching™ technology
  • Free!

princess Uliana Marina / Martha of Tver

Russian: княжна Ульяна Александровна Марина Тверская, Polish: ks. Julianna Aleksandrowna Twerska, Belarusian: кн. Юліянія Цверская, Lithuanian: kun. Julijona Marina Tverietė
Also Known As: "Иулиания Марфа"
Birthdate:
Birthplace: Pskov, gorod Pskov, Pskov Oblast, Russian Federation (Russian Federation)
Death: March 17, 1399 (69-78)
Viciebsk, Vitsebsk District, Vitebsk Region, Belarus
Immediate Family:

Daughter of Prince of Tver Alexander, Rurikid and Anastasia, princess of Halych
Wife of Algirdas, Grand Duke of Lithuania
Mother of Władysław Jagiełło, King of Poland; Jadvyga of Lithuania; Kenna Joana of Lithuania; Eufrosina of Lithuania; Elena of Lithuania and 11 others
Sister of Fiodor Aleksandrovich, Prince of Tver; Prince of Holm Vsevolod Aleksandrovich, Rurikid; Princes of Tver Maria Aleksandrovna; Lev Aleksandrovič; Grand Prince of Tver Mikhail and 3 others

Occupation: Tverės kunigaikštytė
Managed by: Private User
Last Updated:

About Uliana of Tver, queen consort of Lithuania

Uliana/ Yuliyana/ Juliana. Princess of Tver, "Juliana Rurikides". (Russian: Ульяна Александровна Тверская)

  • Born c.a. 1325 Pskov, Russia.
  • Died c.a 1392.
  • Father: Grand Prince Alexander of Tver
  • Mother: Anastasia of Halych
  • Spouse: The second 2 wife of Olgierd / Algirdas, Prince of Lithuania, Marriage c.a. 1346.
  • Issue: Uliana and Algirdas had thirteen children: six sons and seven daughters.

http://en.wikipedia.org/wiki/Uliana_of_Tver

Uliana Alexandrovna of Tver (Russian: Ульяна Александровна Тверская) (ca. 1325 – autumn 1392) was a daughter of Grand Prince Alexander of Tver and Anastasia of Halych, and second wife of Grand Prince of Lithuania Algirdas. After the death of her husband Uliana became a nun under the name Marina. She died after 1392. In 1349 Algirdas the Grand Prince of Lithuania sent an embassy to the Golden Horde, proposing to khan Jani Beg to form an alliance against Prince Simon of Moscow; but this proposal was not accepted. Then Algirdas in 1350 concluded peace with Simon and was married for a second time to his sister-in-law (Uliana's sister Maria was married to Simon), princess Uliana of Tver. Uliana and Algirdas had thirteen children: six sons and seven daughters. Their oldest son Jogaila inherited the throne and became Grand Duke of Lithuania. In 1386 he was also crowned as King of Poland.


Julianna

tytuł - księżniczka włodzierska, twerska, wielko-nowogrodzka

urodzona - wg autora: w lub po 1320 r. zmarła - wiosną 1392 r. dynastia - Rurykowicze

Rodzice :

 ojciec	- 	Aleksander I
 matka	- 	Anastazja

Rodzina

1 . mąż - Olgierd od : około 1350 r. Potomstwo z tego związku 1 . syn - Władysław II Jagiełło 2 . syn - Skirgiełło Iwan 3 . syn - Korybut Dymitr 4 . syn - Lingweni Szymon 5 . syn - Korygiełło Kazimierz 6 . syn - Wigunt Aleksander 7 . syn - Świdrygiełło Bolesław 8 . córka - Kenna 9 . córka - Helena 10 . córka - Maria 11 . córka - Wilheida Katarzyna 12 . córka - Aleksandra 13 . córka - Jadwiga


Julianna Aleksandrowna Twerska, ros. Ульяна Александровна Тверская (ur. ok. 1325, zm. jesień 1392) – córka wielkiego księcia Aleksandra twerskiego oraz Anastazji halickiej, druga żona księcia litewskiego Olgierda[1]. Ojciec Julianny, Aleksander twerski w 1329 otrzymał schronienie i wsparcie od Giedymina w jego konflikcie z księciem moskiewskim Iwanem Kalitą, poddanym Ozbega. W 1349 Olgierd Giedyminowic wielki książę litewski wysłał posłów do Złotej Ordy, proponując Dżany Beg sojusz przeciwko księciu Siemionowi Moskiewskiemu, lecz oferta ta nie została przyjęta. W tej sytuacji w 1350 Olgierd zawarł z Siemionem pokój oraz ożenił się z jego szwagierką Julianną. Siostra Julianny, Maria, była już wtedy żoną Siemiona. Po śmierci męża Julianna została siostrą zakonną imieniem Marina. Według podań jest też fundatorką najstarszej w Wilnie cerkwi prawosławnej, znajdującej się na miejscu dzisiejszej cerkwi św. Mikołaja. Zmarła po roku 1392. Julianna i Olgierd mieli piętnaścioro dzieci: Kenna (ok. 1351 - 27 kwietnia 1368), żona Kazimierza IV, księcia słupskiego Eufrozyna (ok. 1352 - 5 grudnia 1405/1406) - żona wielkiego księcia riazańskiego Olega Skirgiełło Iwan (ok. 1354 – 23 grudnia 1394 Kijów), książę trocki 1382-1392, kijowski 1394 Korybut Dymitr (ok. 1355 - po 1404), książę nowogrodzki 1386 - 1392/93 Teodora (Fedora) - żona kniazia Światosława Karaczewskiego Lingwen Szymon (zm. 19 czerwca 1431), książę mścisławski i nowogrodzki Helena (zm. 15 września 1437), żona Włodzimierza, księcia moskiewskiego Władysław II Jagiełło (ok. 1362 - 1 czerwca 1434 Gródek Jagielloński), wielki książę litewski 1377 - 1381, 1382 - 1392, król Polski od 1386 Maria (ok. 1363 - ?) - żona bojara litewskiego Wojdyły, a po jego śmierci kniazia Dawida Horodeckiego Korygiełło (ok. 1364/1367 - 4 września 1390), książę mścisławski, regent Minigiełło (ok. 1365/1368 - przed listopadem 1382) Aleksandra (1368/1370 - 19 czerwca 1434), żona Siemowita IV, księcia mazowieckiego Katarzyna (1369/1374 - 4 kwietnia 1422) - żona księcia meklemburskiego Jana II Wigunt Aleksander (ok. 1372 - 28 czerwca 1392), książę kiernowski Świdrygiełło (ok. 1373 - 10 lutego 1452 w Łucku), książę witebski 1392 - 1393, 1430 - 1436, podolski 1400 - 1402, nowogrodzki 1404 - 1408, 1420 - 1438, czernihowski 1419 - 1430, wielki książę litewski 1430 - 1432, pan Wołynia 1437 - 1452 Jadwiga (ok. 1375 - po 13 maja 1400[2]), żona Jana III, księcia oświęcimskiego Przypisy

↑ Rasa Mažeika. Was Grand Prince Algirdas a Greek Orthodox Christian?. „Lituanus”. 4 (33), 1987. [dost%C4%99p 2007-09-06]. ↑ K. Jasiński, Rodowód Piastów śląskich, s. 630

http://pl.wikipedia.org/wiki/Julianna_twerska

↑ K. Jasiński, Rodowód Piastów śląskich, s. 630

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0

http://be.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F

Apie Julijona Tverietė (Lietuvių)

Julijona iš Tverės (rus. Ульяна Александровна Тверская, Marina , g. apie 1325 – 1392 m. rudenį) – Tverės Didžiojo princo Aleksandro ir Haličo Anastazijos duktė, antroji LDk Algirdo žmona.

Po Algirdo mirties Julijona tapo vienuole ir pasirinko Marinos vardą. Ji mirė apie 1392 metus.

Julijonos tėvas Aleksandras, savo 1329 m. konflikto su Maskvos kunigaikštystės princu Ivanu Kalita metu gavo prieglobstį iš LDk Gedimino.

1349 metais LDk Algirdas pasiuntė pasiuntinius į Aukso ordą, siūlydamas chanui Džanibekui sukurti sandraugą prieš Maskvos kunigaikštystės princą Simeoną, tačiau šis pasiūlymas nebuvo priimtas. Tuomet Algirdas 1350 m. sudarė sutartį su Simeonu ir vedė antrąjį kartą – Simeono žmonos Marijos seserį Julijoną, Tverės kunigaikštytę.

Šeima

Julijona ir Algirdas turėjo keturiolika vaikų: septynis sūnus ir septynias dukras. Jų vyriausias sūnus Jogaila paveldėjo sostą ir tapo Didžiuoju Lietuvos kunigaikščiu. 1386 jis taip pat buvo karūnuotas Lenkijos karaliumi.

  • Aleksandra Algirdaitė (1368 ar 1370 m., 1434 m. birželio 19 d.), Mazovijos kunigaikščio Zemovito IV žmona.
  • Elena Algirdaitė (1350 – 1438 m. rugsėjo 15d.), Vladimiro Drąsiojo žmona.
  • Jadvyga Algirdaitė (1350, 1407), Jono III iš Aušvico žmona.
  • Jogaila (1362, 1434 rugsėjo 1), – vyriausias sūnus, LDk 1377-1381, 1382-1392, Lenkijos karalius 1386-1434.
  • Kena (Joana; 1350, 1368 balandžio 27), Kazimiero iš Slupsko žmona.
  • Kaributas (Dmitrijus; 1350, 1404), Siverskio Novgorodo kunigaikštis 1386-1392/93.
  • Karigaila (Kazimieras; 1350, 1390), Mscislavo kunigaikštis.
  • Lengvenis (palaidotas kaip Simonas; 1355, 1431 birželio 19), Mscislavo, Posadniko, Didžiojo Novgorodo kunigaikštis.
  • Marija Algirdaitė (1350, ?), Lietuvos kunigaikštytė.
  • Pretkaila (1987-?), Pretlandijos, Platvijos ir Plestonijos didysis kunigaikštis, Konstantinos Bažnyčios pirmas šventas.
  • Skirgaila (apie1354, 1397 sausio 11 Kijeve), Trakų 1382-1395, Kijevo 1395-1397 kunigaikštis, Lietuvos regentas.
  • Švitrigaila (Boleslovas; 1370, 1452 vasario 10 Lucke), Vitebsko 1392-1393, 1430-1436, Podolės 1400-1402, Siverijos 1404-1408, 1420-1438, Černigovo 1419-1430, LDk 1430-1432, Voluinės 1437-1452 ponas.
  • Vygantas (Aleksandras; 1350, 1392) birželio 28, Kernavės kunigaikštis.
  • Vilgeidė (Katerina; 1350, 1422 balandžio 4), kunigaikščio Jono II iš Stargardo žmona.

LITERATŪRA

Iš laisvosios interneto enciklopedijos Vikipedija. Prieigą per internetą, žiūrėtą 2015-02-18 <http://lt.wikipedia.org/wiki/Julijona_(Tver%C4%97s_kunigaik%C5%A1tyt%C4%97)>.


Julijona iš Tverės (rus. Ульяна Александровна Тверская, Marina , g. apie 1325 – 1392 m. rudenį) – Tverės Didžiojo princo Aleksandro ir Haličo Anastazijos duktė, antroji LDk Algirdo žmona.[1]

Po Algirdo mirties Julijona tapo vienuole ir pasirinko Marinos vardą. Ji mirė apie 1392 metus.

Julijonos tėvas Aleksandras, savo 1329 m. konflikto su Maskvos kunigaikštystės princu Ivanu Kalita metu gavo prieglobstį iš LDk Gedimino.

1349 metais LDk Algirdas pasiuntė pasiuntinius į Aukso ordą, siūlydamas chanui Džanibekui sukurti sandraugą prieš Maskvos kunigaikštystės princą Simeoną, tačiau šis pasiūlymas nebuvo priimtas. Tuomet Algirdas 1350 m. sudarė sutartį su Simeonu ir vedė antrąjį kartą – Simeono žmonos Marijos seserį Julijoną, Tverės kunigaikštytę.

Šeima

Julijona ir Algirdas turėjo keturiolika vaikų: septynis sūnus ir septynias dukras. Jų vyriausias sūnus Jogaila paveldėjo sostą ir tapo Didžiuoju Lietuvos kunigaikščiu. 1386 jis taip pat buvo karūnuotas Lenkijos karaliumi.

Aleksandra Algirdaitė (1368 ar 1370 m.[2], 1434 m. birželio 19 d.), Mazovijos kunigaikščio Zemovito IV žmona. Elena Algirdaitė (1350 – 1438 m. rugsėjo 15d.), Vladimiro Drąsiojo žmona. Jadvyga Algirdaitė (1350, 1407), Jono III iš Aušvico žmona. Jogaila (1362, 1434 rugsėjo 1), – vyriausias sūnus, LDk 1377-1381, 1382-1392, Lenkijos karalius 1386-1434 Kena (Joana; 1350, 1368 balandžio 27), Kazimiero iš Slupsko žmona. Kaributas (Dmitrijus; 1350, 1404), Siverskio Novgorodo kunigaikštis 1386-1392/93 Karigaila (Kazimieras; 1350, 1390), Mscislavo kunigaikštis. Lengvenis (palaidotas kaip Simonas; 1355, 1431 birželio 19), Mscislavo, Posadniko, Didžiojo Novgorodo kunigaikštis Marija Algirdaitė (1350, ?), Lietuvos kunigaikštytė Pretkaila (1987-?), Pretlandijos, Platvijos ir Plestonijos didysis kunigaikštis, Konstantinos Bažnyčios pirmas šventas. Skirgaila (apie1354, 1397 sausio 11 Kijeve), Trakų 1382-1395, Kijevo 1395-1397 kunigaikštis, Lietuvos regentas Švitrigaila (Boleslovas; 1370, 1452 vasario 10 Lucke), Vitebsko 1392-1393, 1430-1436, Podolės 1400-1402, Siverijos 1404-1408, 1420-1438, Černigovo 1419-1430, LDk 1430-1432, Voluinės 1437-1452 ponas. Vygantas (Aleksandras; 1350, 1392) birželio 28, Kernavės kunigaikštis Vilgeidė (Katerina; 1350, 1422 balandžio 4), kunigaikščio Jono II iš Stargardo žmona

Nuorodos

Mažeika, Rasa. „Was Grand Prince Algirdas a Greek Orthodox Christian?“. Lituanus, 33 (4) (1987). Pasiektas 2007-09-06. Tęgowski, Jan. „Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów“. Wrocław : Wydaw. Historyczne.

Об Ульяне Александровна, княжне Тверской (русский)

Иулиания Александровна (Ульяна, Юлиания, белор. Юліянія, Ульяна Аляксандраўна, ин. Марина, Марфа, ок. 1325, вероятно, Псков — 17 марта 1399[2]) — великая княжна тверская — дочь великого князя тверского Александра Михайловича, великая княгиня литовская — вторая жена великого князя литовского Ольгерда; мать великого князя литовского и короля польского Ягайло Ольгердовича — основателя династии Ягеллонов, и великого князя литовского Свидригайло Ольгердовича. Содержание [%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8C] 1 Биография 2 Жизнь в Витебске 3 Дети Иулиании и Ольгерда 4 Предки 5 Примечания 6 Ссылки [%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C]Биография

В 1349 году великий князь Московский Симеон Иванович Гордый не воспрепятствовал браку тверской княжны с пришедшим к власти в Литве Ольгердом Гедиминовичем. В 1368—1372 годах брат Ульяны великий князь Тверской Михаил Александрович использовал династические узы для военного союза Твери и Литвы против великого князя Московского Димитрия Ивановича. Ульяна перестроила деревянную Никольскую церковь в Вильно в каменный храм. Основала Свято-Духов монастырь в Витебске. После смерти мужа (1377) и второго прихода к власти Ягайло в Великом княжестве Литовском (1382) участвовала в организации литовско-московского союза и планировании династического брака Ягайло и дочери Дмитрия Донского. В 1383 году Иулиания постриглась в монахини в основанном ею монастыре под именем Марины (Марфы). [%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C]Жизнь в Витебске

В 1323 году Великий князь Ольгерд приехал в Витебск и повелел обнести Нижний город каменной стеной, заменить деревянные укрепления в Верхнем замке на каменные, построить два храма, Благовещенский и Святого Духа. В 1335 году большой пожар уничтожил весь Нижний замок. Когда в Витебск около 1350 года приехала бывшая тверская княжна, она решительно взялась за укрепление и украшение города. Замки, что должны были возводить по указу Ольгерда, были построены уже в 1351 году, и в течение трёхсот лет верно служили защите Витебска. Под прикрытием стен в Нижнем замке начали мостить улицы, строить первые, ещё деревянные дворцы — в частности, дворец Огинского. В XIV веке каменные церкви, как наиболее укреплённые здания, служили горожанам укрытием в случае военной угрозы; в монастырях, ввиду отсутствия светских школ, священники и дьячки учили грамоте. Храмы и церкви были центрами не только духовного воспитания, но и культурной жизни, развития искусства. Всё в том же 1351 году была закончена вторая каменная церковь города — церковь Святого Духа. Юлианья основала первый женский монастырь, церковь Богоявления, обновила Михайловскую, самую старую княжескую церковь города, обновила и украсила Благовещенскую церковь, в которой, утверждают историки, хранились портреты Ольгерда и Юлианьи. На месте языческого капища Макоши, на высоком берегу Витьбы в месте слияния её с Двиной было начато строительство первой посвященной Богородице церкви в Витебске — церкви Пречистой Божьей Матери; в 1406 году, уже после смерти Юлианьи, была достроена, а гора, прежде носившая название Лысой, стала Пречистинской. [%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C]Дети Иулиании и Ольгерда

Ягайло (Яков, Владислав) — великий князь литовский и король польский Скиргайло (Иван, Казимир) — князь трокский, полоцкий и киевский Корибут (Дмитрий) — князь новгород-северский и черниговский Каригайло (Константин, Казимир) — князь мстиславский Лунгвений (Семён) — князь новгородский, позже мстиславский Виганд (Фёдор, Александр) — князь керновский Свидригайло (Лев, Болеслав) — великий князь литовский Кенна (ум. 27 марта 1368) — с 1359 года жена Казимира IV Поморского (пол.)[3] Елена (ум. 5 сентября 1438) — супруга с 1372 г. князя серпуховского и боровского Владимира Андреевича Храброго (1353—1410) Феодора — супруга с 1377 г. князя карачевского Святослава Титовича[4] Мария — 1-й муж Войдило (ум. 1382), 2-й муж князь Давид Дмитриевич[4] Александра (ум. 16 июня 1434) — супруга с 1387 г. Земовита IV (ум. 1426), князя черского, равского, сохачевского, плоцкого, куявского и белзского[4] Вильгейда (Екатерина) — супруга с 1388 г. герцога Иоганна II Мекленбург-Старгардского[5][%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%82%D1%8C] Евфросиния (ум. 5 декабря 1405/1406) — супруга великого князя рязанского Олега Ивановича (ум. 1402) дочь — супруга князя Ивана Семеновича Новосильского[4] Ядвига — супруга с 1394 г. силезского князя Яна III Освенцимского (ок. 1366—1405)[6] [%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C]Предки

Ярослав Всеволодович (князь владимирский)

Ярослав Ярославич Тверской

Ростислава Мстиславна, княжна смоленская, дочь Мстислава Мстиславича Удатного

Михаил Ярославич (князь владимирский)

Юрий Михайлович

Ксения Юрьевна, боярыня новгородская

Александр Михайлович Тверской

Борис Василькович Ростовский

Дмитрий Борисович Ростовский

Мария Ярославна, княжна муромская, дочь Ярослава Юрьевича

Анна Кашинская

Иулиания Александровна Тверская

[%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C]Примечания

↑ Ныне Витебская область, Республика Беларусь. ↑ Полоцк. Установлена дата смерти княгини Ульяны. ↑ Т. Василевский считал её дочерью Кейстута. См. Войтович Леонтій. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження.. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1 (укр.) ↑ 1 2 3 4 См. Войтович Леонтій. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження.. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1 (укр.) ↑ Шаблон:Генеалогия русской знати. Гедиминовичи [%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C]Ссылки

Иулиания Александровна на «Родоводе». Дерево предков и потомков При написании этой статьи использовался материал из Энциклопедического словаря Брокгауза и Ефрона (1890—1907).

Юліянія Цверская (? — восень[%D0%B7 1] 1392, Кіеў) — княжна цверская, вялікая княгіня літоўская — 2-я жонка Альгерда. Сучасных даследаванняў біяграфіі Юліяніі Цверскай няма, літаратура абмяжоўваецца энцыклапедычнымі артыкуламі, між тым яе жыццё даволі добра асветленае крыніцамі (напр. Кароткі звод). Пасля смерці Альгерда (1377) атрымала ў дажывотнае Віцебск, дзе выхоўвала малодшага Альгердавіча — Свідрыгайлу. З 1384 была ў Віцебску фактычна ў ссылцы, у Крэўскім дагаворы ўжо не згадваецца, аднак і далей актыўна спрабуе ўдзельнічаць ў палітыцы. Паводле сведчання немцаў, Ягайла даў Вітаўту Луцк па радзе Юліяніі, верагодна, такім чынам яна хацела захаваць Трокі за Скіргайлам. Пазнейшыя крыніцы прыпісваюць Юліяніі будаўніцтва каменнай сцяны вакол Ніжняга Віцебскага замка. Перад смерцю прыняла пострыг з імем Марына. Пахаваная ў пячорах Кіева-Пячорскай лаўры[1][2][3]. [%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%86%D1%8C]Гл. таксама

Карыгайла Альгердавіч [%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%86%D1%8C]Заўвагі

↑ Часта сустракаюцца ўказанні на вясну, напр. у Піскароўскім летапісцы (ПСРЛ 34, С. 143) пад 6900 г.: «Toe же весны преставися княгиня Ольгирдова Ульяна, дщи князя Александра тферскаго, нареченна во мнишеском чину Марина; и положена бысть в пещере на Киеве», — аднак Ніканаўская летапіс указвае на восень: «Въ лето 6900. … Тоя же осени преставися въ Литве великая княгини Ольгердова Гедимановичя Ульяна, дчи великаго князя Александра Тверскаго, внука Михаилова, правнука Ярослава Ярославича, во иношческомъ чину, и наречено ей бысить имя Марина, и положена бысть въ Киеве въ Печере.», — што болей стасуецца з хадой падзей паводле Кароткага зводу і інш. беларуска-літоўскіх летапісаў. Зноскі

↑ Ніканаўская (ПСРЛ 11, С. 127) ↑ Тыпаграфская… ↑ Піскароўскі…

view all 20

Uliana of Tver, queen consort of Lithuania's Timeline

1325
1325
Pskov, gorod Pskov, Pskov Oblast, Russian Federation
1348
1348
Vilnius, Lithuania
1350
1350
Vilnius
1351
1351
Vilnius, Lithuania
1352
1352
1352
Vilnius, Vilnius Region, Lithuania
1354
1354
Lithuania
1355
1355
Lithuania
1360
1360
Vilnius, Vilnius Region, Lithuania