
Надичі (Nadycz, Nadych, Nodich) – бойківський рід, який, щонайменше від XVIII ст. мешкає донині в Україні в основному в селі Верхнє Висоцьке (Wysocko Wyżne), Турківський р-н, Львівська обл.
Як фіксує словник Павла Чучки, то прізвище походіть ймовірно: від південнослов'янського жіночого імені «Nada» або від українського чи молдавських його відповідників «Надя» та «Нада», які кінець-кінцем є перекладом з грецької, що означає «надія» (див. Прізвища закарпатських українців : Іст.-етимолог. словник / Павло Чучка; наук. ред. В. Німчук. – Львів: Світ, 2005. – С.404.). За даними сайту ridni.org в Україні налічуємо 486 осіб з прізвищем Надич, з них 163 в Турківському районі.
Греко-католицькі метричні книги Верхнього Висоцька фіксують трьох найстаріших за роками та в одному поколінні чоловіків-носіїв прізвища, котрі народилися у першій половині XVIII ст. і були братами або кузенами: МАКСИМ НАДИЧ (бл. 1722-1787), МИХАЙЛО НАДИЧ (бл. 1723-1819), ВАСИЛЬ НАДИЧ (бл. 1729-1807), також фіксуємо ще четвертого – СЕМЕНА НАДИЧА, але окрім однієї його доньки Катерини Павкової з Надичів (бл.1747-1827) та її подальшої лінії ми більших відомостей про рід Семена не знаємо. Вони жили на початку села біля річки Стрий в початкових номерах будинків і від них походять майже усі Надичі Верхнього Висоцька. У Комарниках зустрічається варіант прізвища як «Найдич». У США нащадки використовують ще форму прізвища «Nodich». Найтісніше Надичі переплетені із родиною Шепідів, також дуже часто Надичі одружувалися між собою. Загалом з Надичами через шлюби споріднювалися ще такі роди з 1797-1880 як Ціки, Грици, Пукици, Матляки, Пелюхи, Даньків-Романовичі, Сидори, Півкачі, Іванишини, Кузани, Черепанини, Шушняки, Цольци, Посоленики, Тицандишини, Пірили, Шарани, Романишини, Мельниковцьові, Попівняки, Локоцькі, Жавкові, Демкові, Шуляки, Плисканичі, Бойкові, Дусини, Мершинці, Чайки, Марцишаки, Фіалковські, Шмігани, Рики, Смутки, Єреги, Ступницькі.
Ще в Надичів, як помітив, часто можна зустріти сірі або блакитні очі.
До речі, серед Надичів виокремлюють в одній родовій гілці кілька Надичів про які мені поки відомо:
1. Серед них є так звані «Надичі Польські», це нащадки Олександра Надича (1895-?), який по лінії своєї бабці походить із роду Вериг. Олександр Надич одружився із моєю двоюрідною прабабцею Анастасією з Теклиних Надичів (1898-?). Може Ви чули про "Надичів Польських", або про його сина електрика, якого ще називали Мироном Польським?
2. Є також так звані «Надичі Теклинці». Це нащадки Олекси Надича (1864-?) та Теклі Козорищак з Комарників (1870-?), в яких було 10 дітей: Михайло Надич (1889-?), Олександр Надич (1892-?), Катерина Надич (1895-1920), Анастасія Надич (1898-?), Микола Надич (1900-1975, від нього йде мій рід), Йоанна Надич (1903-?, дружина Василя Черепаниного, його внук Богдан Черепанин 1955 р.н., який мені троюрідний вуйко), Марія Надич (1906-?), Анна Надич (1908-1909), Іван Надич (1915-1926), Анна Надич (дружина Федора Громика (1911-бл.1970).
3. «Надичі ФрАнцузи». Це нащадки Михайла Надича (1889-1937, дружина Марія Черепанин, 1895 р.н.), котрі проживають у Франції та в Україні. Михайло був сином Олексія Надича та Теклі Козорищак. В Михайла були ще діти: Янек і Янка. В Борині живе Марія, донька Янека Француза, а у Висоцьку зять Толік (здається, з Височанських), чоловік його старшої доньки Галини. Янек був одружений на Юлії Германці, яка є, як розповіли, племінницею православного митрополита Макарія. В Янека Француза ще є сини – Михайло (1966 р.н.) та Іван (бл. р.н.1868), обидвоє священники у Харкові.
Найстаріша представниця із Надичів, це Аполонія [Private], яка народилася 1922 р. і померла у США у 2022 році.
З повагою,
Олег Стецюк (Oleh Zeitung),
м.Дрогобич