Josifas (Juozas) Gorodeckis

<>
Братство дуже занепокоїлося порушенням своїх інтересів і почало шукати способів ліквідувати нову друкарню. Зробити було це не трудно, бо єпископ вклав на друкарню досить коштів, а сподіваних прибутків поки що не було. І Братство 17 вересня 1688 р. таки купило цю друкарню за 5000 злотих, — дало готівкою 2400 злотих, на 600 злотих дало книжок, а 2000 злотих зосталося винним [* Архив Ю.-З. Росс. Ч. І. Т. XII. С. 186 — 187.]. Шумлянський зобов’язався віддати Братству, коли воно виплатить борг, привілея на друкарню; крім цього, єпископ дав свого листа, яким зобов’язався, що «w caley episcopii ani sam, ani kto inny nie ma erygowas drukarni» [* Там само. С. 187].

Але на цім справа не покінчилася. Братство вперто боронило старої своєї віри, і не хотіло приймати унії. Щоб зломити спротив Братства, Шумлянський пізніше знову задумав підрізати доходи братської друкарні. Для цього він допоміг василіанам 39, що жили при Юрі 40, закласти свою друкарню; управителем її був монах Иосиф Городецький [* Zubrzycki. C. 28, 46 — 47; Kpылoвcкій А. С. 285. Про Городецького див. далі в розділі: «Львівські друкарі». С. 116]. І з цеї нової друкарні 9 жовтня 1700 р. вийшов «Ирмологій си ест Осмогласник». Здається, що книжка ця цього року не вийшла, і її ще довго додруковували [* Zubrzycki. C. 28]. *

http://litopys.org.ua/ohdruk/ohd08.htm

1700 m. vyskupo J. Šumlianskio pastangomis pavyko organizuoti Lvovo
diecezijos dvasininkijos susijungimą su Unitų bažnyčia. Šio susitarimo
atsisakė tik Lvovo stačiatikių brolija. Anot Ivano Ohijenkos, vyskupas J.
Šumlianskis ieškojo būdų palaužti brolijos pasipriešinimą unijai ir tuo tikslu
vėl įsteigė spaustuvę prie Lvovo katedros. 1700 m. šioje spaustuvėje
pasirodė pirmoji kirilikos liturginė knyga su natomis – Irmologijus (184)
.
Šis leidinys paminėtinas keliais aspektais. Pirmiausia į akis krinta
Irmologijaus leidimo duomenys, tiksliai nurodantys antraštiniame lape jo
sukūrimo vietą: Šv. Jurgio vienuolyno vienuolių pastangomis Lvovo katedros
spaustuvė (185), o įžangoje papildomai priduriama, jog tai yra nauja katedros
spaustuvė (186). Šie duomenys akivaizdžiai liudija, kodėl spaustuvė nevadintina
Lvovo Šv. Jurgio bazilijonų vienuolyno spaustuve, kaip teigia Marija
Pidłypczak-Majerowicz (187). Netikslumas paaiškėja, atkreipus dėmesį į tai,
kad Lvovo diecezijos vienuolynai, kuriems priklauso ir Lvovo Šv. Jurgio
vienuolynas, į bazilijonų kongregaciją įsitraukė tik 1711 m.(188) Antra, šiame
leidinyje yra ukrainiečių spaustuvininko, vienuolio Josifo Gorodeckio
pasakojimas apie XVII a. unitų hierarchų susirūpinimą dėl spaudos
įsitvirtinimo (189).
J. Gorodeckis praneša, kad spaudos amato mokėsi jau nuo 15
metų, o priėmus vienuolio įžadus, vyskupas Šumlianskis palaimino jo
pažintinę kelionę po Jeruzalę, Artimuosius Rytus bei Pietų Europos kraštus.
Tuomet Šv. Jurgio vienuolyno vyresnybė labai prašė Gorodeckio
išspausdinti natų Irmologijų.

Ina KAŽURO
Vilniaus bazilijonų vienuolyno spaustuvės veikla 1628–1839 m.
DAKTARO DISERTACIJA
Socialiniai mokslai, komunikacija ir informacija S 008
VILNIUS 2019

• **