False Dmitry I Иванович Рюрикович, Sovereign, Tsar and Grand Duke of All Russia

False Dmitry I (Cyrillic: Лжедмитрий; other transliterations: Dimitri, Dimitrii, Dimitriy, Dimitry, Dmitri, Dmitrii, Dmitriy) was the Tsar of Russia from 21 July 1605 until his death on 17 May 1606 under the name of Dimitrij Ioannovich (Cyrillic: Димитрий Иоаннович).

Dmitry began talking about himself as the son of Ivan IV for the first time in Hoszcza. In support of his words, he showed a cross that had been gifted to him by his godfather Prince Ivan Mstislavsky.

Lew Sapieha had a man fleeing from Muscovy named Petrusha Kolobov, who had previously served Tsarevich Dmitry in Uglich. In Poland he was called Petrowski. He was shown to Dmitry without mentioning that Petrusha had once served in Uglich. Dmitry recognized him immediately. Kolobov also recognized Dmitry as the son of Ivan IV.

Dmitry was fluent in Polish and Latin, was a skilled rider and an European educated person.

Grigory Otrepyev spoke only one language - Russian, he could not ride and he had never attended school. His only education was his time at the Chudovo Monastery in Moscow.

Nuncius Claudio Rangoni described Dmitry as a polite young man with a good physique, who spoke bravely, was in good manners and behaved well.

Moscow Patriarch Hiob recruited Grigory Otrepyev, who turned out to be a drunkard and thief with a rude behavior who was soon forced to flee to Poland in 1593 for fear of punishment.

Boris Godunov, who declared Dmitry to be Grigory Otrepyev, had never seen Dmitry.

Dmitry I was not Grigory Otrepyev. We do not know if he was really the son of Ivan Grozny. No one ever knew who he really was.

Vale Dmitri I (Лжедмитрий) oli Vene tsaar 21. juulist 1605 kuni surmani 17. mail 1606 Dmitri Ioannovitši nime all (Димитрий Иоаннович).

Dmitri hakkas endast kui Ivan IV pojast rääkima esimest korda Hoszczas. Oma sõnade kinnituseks näitas ta risti, mille oli talle kinkinud ristiisa vürst Ivan Mstislavsky.

Lew Sapieha juures oli Moskooviast põgenenud mees nimega Petrusha Kolobov, kes oli vanasti Uglichis Tsareevitš Dmitrit teeninud. Poolas kutsuti teda Petrowskiks. Teda näidati Dmitrile, mainimata asjaolu, et Petrusha oli kunagi Uglichis teeninud. Dmitri tundis ta kohe ära. Ka Kolobov tundis ära Dmitri, kelle ta tunnistas kõhklemata Ivan IV pojaks.

Dmitri vestles vabalt poola ja ladina keeles, oli osav ratsutaja ning euroopalikult haritud inimene.

Grigori Otrepjev oskas ainult ühte keelt – vene keelt, ratsutada ta ei osanud ning koolis ei olnud ta kunagi käinud. Tema ainsaks hariduseks oli Moskvas Tšudovo kloostris veedetud aeg.

Nuncius Claudio Rangoni kirjeldas Dmitrit kui hea kehaehitusega viisakat noort inimest, kes rääkis julgelt, oli heade kommetega ning käitus peenelt.

Moskva Patriarh Hiob võttis Grigori Otrepjevi enda juurde tööle, see osutus aga tahumatu käitumisega joodikuks ja vargaks, kes oli peagi sunnitud karistuse hirmus 1593. aastal Poola põgenema.

Boriss Godunov, kes kuulutas, et Dmitri on Grigori Otrepjev, ei olnud Dmitrit kunagi näinud.

Dmitri I ei olnud Grigori Otrepjev. Kas ta tõepoolest oli Ivan Groznõi poeg, seda me ei tea. Kes ta tegelikult oli, seda ei saadud mitte kunagi teada.

Faux Dmitri Ier était tsar de Russie du 21 juillet 1605 jusqu'à sa mort le 17 mai 1606 sous le nom de Dimitri Ioannovich (cyrillique: Димитрий Иоаннович).

Dmitry a parlé de lui-même comme le fils d'Ivan IV pour la première fois à Hoszcza. Pour confirmer ses paroles, il montra une croix que lui avait présentée son parrain, le prince Ivan Mstislavsky.

Lev Sapega avait un homme qui avait fui la Moscovie, Petrusha Kolobov, qui avait auparavant servi le tsarévitch Dmitry à Ouglitch. En Pologne, son nom était Petrovsky. Il a été montré à Dmitry sans mentionner que Petrusha a déjà servi à Ouglitch. Dmitry le reconnut immédiatement. Kolobov a également reconnu Dmitry comme le fils d'Ivan IV.

Dmitry parlait couramment le polonais et le latin, était un cavalier expérimenté et une personne avec une éducation européenne.

Grigory Otrepiev ne parlait qu'une seule langue - le russe, il ne savait pas patiner et n'est jamais allé à l'école. Sa seule éducation était de rester au monastère de Chudov à Moscou.

Le nonce Claudio Rangoni a décrit Dmitry comme un jeune homme poli avec un bon physique, qui parlait avec audace, avait de bonnes manières et se comportait bien.

Le patriarche de Moscou Job a recruté Grigory Otrepiev, qui s'est avéré être un ivrogne et un voleur grossier, qui a été bientôt forcé de fuir en Pologne en 1593, craignant d'être puni.

Boris Godunov, qui a annoncé Dmitry comme Grigory Otrepiev, n'a jamais vu Dmitry.

Dmitry Je n'étais pas Grigory Otrepiev. Nous ne savons pas s'il était vraiment le fils d'Ivan le Terrible. Personne n'a jamais su qui il était vraiment.

Netikras Dmitrijus Aš buvau Rusijos caras nuo 1605 m. Liepos 21 d. Iki mirties 1606 m. Gegužės 17 d., Vardu Dimitri Ioannovich (kirilica: Димитрий Иоаннович).

Dmitrijus pirmą kartą Gosčoje kalbėjo apie save kaip apie Ivano IV sūnų. Patvirtindamas savo žodžius, jis parodė kryžių, kurį jam padovanojo krikšto tėvas kunigaikštis Ivanas Mstislavskis.

Levas Sapega turėjo vyrą, pabėgusį iš Maskvos, vardu Petruša Kolobovas, kuris anksčiau tarnavo Carevičiui Dmitrijui Ugliče. Lenkijoje jo vardas buvo Petrovsky. Jis buvo parodytas Dmitrijui neminint, kad Petruša kadaise tarnavo Ugliče. Dmitrijus jį iškart atpažino. Kolobovas taip pat pripažino Dmitrijų Ivano IV sūnumi.

Dmitrijus laisvai mokėjo lenkų ir lotynų kalbas, buvo patyręs raitelis ir europietiško išsilavinimo asmuo.

Grigorijus Otrepijevas mokėjo tik vieną kalbą - rusų, nemokėjo čiuožti ir niekada nelankė mokyklos. Vienintelis išsilavinimas buvo apsistojimas Maskvos Čudovo vienuolyne.

Nuncijus Claudio Rangonis apibūdino Dmitrijų kaip mandagų jauną vyrą, turintį gerą kūno sudėjimą, kuris kalbėjo drąsiai, turėjo geras manieras ir gerai elgėsi.

Maskvos patriarchas Jobas užverbavo Grigorijų Otrepijevą, kuris pasirodė esąs girtuoklis ir grubus vagis, kuris 1593 m., Bijodamas bausmės, netrukus buvo priverstas bėgti į Lenkiją.

Borisas Godunovas, paskelbęs Dmitrijų Grigorijumi Otrepijevu, niekada nematė Dmitrijaus.

Dmitrijus Aš nebuvau Grigorijus Otrepijevas. Mes nežinome, ar jis tikrai buvo Ivano Rūsčiojo sūnus. Niekas niekada nežinojo, kas jis iš tikrųjų yra.

Dymitr Samozwaniec I (rus. Лжедмитрий I) był carem Rosji od 21 lipca 1605 r. Aż do śmierci 17 maja 1606 r. Pod imieniem Dimitri Ioannovich (cyrylica: Димитрий Иоаннович).

Dmitrij po raz pierwszy mówił o sobie jako o synu Iwana IV w Hoszczu. Na potwierdzenie swoich słów pokazał krzyż, który podarował mu jego ojciec chrzestny, księcia Iwana Mścisławskiego.

Lew Sapega miał mężczyznę, który uciekł z Moskwy o imieniu Petrusha Kolobov, który wcześniej służył carewiczowi Dmitrijowi w Ugliczu. W Polsce nazywał się Pietrowski. Został pokazany Dmitrijowi, nie wspominając o tym, że Pietrusza służył kiedyś w Ugliczu. Dmitry rozpoznał go natychmiast. Kolobov rozpoznał także Dmitrija jako syna Iwana IV.

Dmitry znał biegle język polski i łacinę, był doświadczonym jeźdźcem i osobą z europejskim wykształceniem.

Grigorij Otrepiew mówił tylko jednym językiem - rosyjskim, nie umiał jeździć na łyżwach i nigdy nie chodził do szkoły. Jego jedyną edukacją był pobyt w klasztorze Chudov w Moskwie.

Nuncjusz Claudio Rangoni opisał Dmitrija jako grzecznego młodego człowieka o dobrej budowie ciała, który mówił śmiało, miał dobre maniery i dobrze się zachowywał.

Moskiewski patriarcha Hiob zwerbował Grigorija Otrepiewa, który okazał się pijakiem i niegrzecznym złodziejem, który wkrótce został zmuszony do ucieczki do Polski w 1593 roku w obawie przed karą.

Borys Godunow, który ogłosił Dmitrija Grigorią Otrepiewem, nigdy nie widział Dmitrija.

Dmitrij Nie byłem Grigorij Otrepiev. Nie wiemy, czy naprawdę był synem Iwana Groźnego. Nikt nigdy nie wiedział, kim naprawdę był.

Лжедмитрий I был царем России с 21 июля 1605 г. до своей смерти 17 мая 1606 г. под именем Димитрия Иоанновича.

Дмитрий говорил о себе как о сыне Ивана IV впервые в Гоще. В подтверждение своих слов он показал крест, подаренный ему его крестным отцом князем Иваном Мстиславским.

У Льва Сапеги был бежавший из Московии человек по имени Петруша Колобов, который ранее служил царевичу Дмитрию в Угличе. В Польше его звали Петровский. Его показали Дмитрию, не упомянув, что Петруша когда-то служил в Угличе. Дмитрий сразу его узнал. Колобов также признал Дмитрия сыном Ивана IV.

Дмитрий свободно владел польским и латинским языками, был опытным наездником и человеком с европейским образованием.

Григорий Отрепьев говорил только на одном языке - русском, он не умел кататься и никогда не ходил в школу. Единственным его образованием было пребывание в Чудовом монастыре в Москве.

Нунций Клаудио Рангони охарактеризовал Дмитрия как вежливого молодого человека с хорошим телосложением, который смело говорил, имел хорошие манеры и хорошо себя вел.

Московский Патриарх Иов завербовал Григория Отрепьева, который оказался пьяницей и вором с грубым поведением, который вскоре был вынужден бежать в Польшу в 1593 году, опасаясь наказания.

Борис Годунов, объявивший Дмитрия Григорием Отрепьевым, Дмитрия никогда не видел.

Дмитрий I не был Григорием Отрепьевым. Мы не знаем, действительно ли он был сыном Ивана Грозного. Никто никогда не узнал, кто он был на самом деле.

Лжедмитрій I був царем Росії з 21 липня 1605 р до своєї смерті 17 травня 1606 р під ім'ям Димитрія Иоанновича (Димитрий Иоаннович).

Дмитро говорив про себе як про сина Івана IV вперше в Гощі. На підтвердження своїх слів він показав хрест, подарований йому його хрещеним батьком князем Іваном Мстиславским.

У Льва Сапеги був втік з Московії людина на ім'я Петруша Колобов, який раніше служив принцу Дмитру в Угличі. У Польщі його звали Петровський. Його показали Дмитру, не згадавши, що Петруша колись служив в Угличі. Дмитро відразу його впізнав. Колобов також визнав Дмитра сином Івана IV.

Дмитро вільно володів польською і латинською мовами, був досвідченим наїзником і людиною з європейською освітою.

Григорій Отреп'єв говорив тільки на одній мові - російській, він не вмів кататися і ніколи не ходив в школу. Єдиним його освітою було перебування в Чудовому монастирі в Москві.

Нунцій Клаудіо Рангоні охарактеризував Дмитра як важливого молодої людини з хорошим статурою, який сміливо говорив, мав хороші манери і добре себе вів.

Московський Патріарх Йов завербував Григорія Отреп'єва, який виявився п'яницею і злодієм з грубою поведінкою, який незабаром був змушений тікати до Польщі в 1593 році, побоюючись покарання.

Борис Годунов, який оголосив Дмитра Григорієм Отрєп'євим, Дмитра ніколи не бачив.

Дмитро I ні Григорієм Отрєп'євим. Ми не знаємо, чи дійсно він був сином Івана Грозного. Ніхто ніколи не дізнався, хто він був насправді.