Jerzy Giedygołd Kojlikinowicz h. Leliwa

Jerzy Giedygołd Kojlikinowicz of the Leliwa coat of arms (died after June 9, 1435) - member of the ruling council of the Grand Duchy of Lithuania in 1411-1431, Vilnius voivode in the years 1425-1432, Smolensk governor around 1424, Podole starost in 1411- 1423, Kiev voivode before February 1, 1411, marshal in 1401.

Moniwid's brother. A supporter of Świdrygiełło, after the defeat of Oszmiana in the captivity of Zygmunt Kiejstutowicz.

Bibliography

Lidia Korczak, Lithuanian Grand Ducal Council in the 15th Century, Kraków 1998, p. 83.
Central officials and dignitaries of the Grand Duchy of Lithuania in the 14th-18th centuries. Lists. Compiled by Henryk Lulewicz and Andrzej Rachuba. Kórnik 1994, p. 207.

Hedigold (in Jury Catholicism;? - until June 9, 1435) - statesman of the Grand Duchy of Lithuania. Voivode of Kiev (1411), deputy of Smolensk (about 1424), voivode of Vilnius (1426-1432).

He owned the estates of Vishnev, Volma, Dzeraunaya, Kamen, Nalibaki, Radashkovichi in Minsk district, Mir and Sverzhan in Navahrudak district [1]; from Sigismund Kistutovich received the estate of Vishnev in Ashmiany district. He held the Podolsk fort (1411—1423).

Biography
From the Lithuanian boyar family, son of Kailikin (Gailigin). He had a brother, Wojciech Maniwid. During the formation of the Horadle Union (1413) he adopted the coat of arms "Laliva".

First mentioned in 1401 as the court marshal Vytautas. He signed as a witness the act of the Vilnius-Radom Union (1401), the Peace of Toruń (1411). In 1415 he went to the Council of Constantinople (1414-1418). In 1429 he was ambassador to Jagiello in the coronation of Vytautas with the royal crown.

During the feudal war (1431-1435) he first supported Svidrigail. When the latter was assassinated in Ashmiany (1432), he was among the small detachment with which Svidrigail fled to Polotsk. In the battle of Ashmiany on December 8, 1432 he was taken prisoner by Sigismund Kistutovich. Then he got rid of the voivodship government. He later acknowledged Sigismund's authority and testified in his documents as a lord of Vyshneve until 1435. [3]

He had a son Senka.

Sources

^ Pozdnyakov V. Hedigold // GDL. Encyclical. Vol. 1. - Minsk, 2005. S. 522.
^ Pozdnyakov V. Hedigold // GDL. Encyclical. Vol. 1. - Minsk, 2005. S. 521.
^ Code of Diplomatic Chair and Diocese of Vilnius. No. 139.

Literature

• Grand Duchy of Lithuania: Encyclopedia. In 3 vols. / Ed. GP Pashkov et al. Volume 2: Cadet Corps - Yatskevich. - Minsk: Belarusian Encyclopedia, 2005. - 788 pp .: ill. ISBN 985-11-0378-0.
• Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polska v Horodle r.1413 // Miesięcznik Heraldyczny. Organ of the Heraldic Society in Lviv. R. 6. Nr 11—12. 1913
• W.Semkowicz. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle r.1413. Miesięcznik Heraldyczny. Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. R.6 1913 nr11-12

Jurgis Gedgaudas (m. 1435 m.) – Lietuvos Didžiosios kunigaikštystės valstybės veikėjas, Vilniaus vaivada, Gedgaudų bajorų giminės pradininkas.

Gedgaudas buvo Lietuvos didžiojo kunigaikščio Vytauto bendražygio Gailigino arba Mantvydo sūnus. 1401 m. minimas kaip Lietuvos Didžiosios kunigaikštystės valdovo maršalka, organizavo mūrinių Trakų ir Vilniaus pilių statybas. 1411 m. Kijevo vaivada. 1411-1423 m. Podolės seniūnas, pastatė kelias gynybines pilis, vėliau iki 1424 m. Smolensko vietininkas.

1411 m. dalyvavo Jogailos atstovų pasiuntinybėje į Vengriją. 1415-1416 m. vadovavo šešiasdešimties pakrikštytų Žemaitijos bajorų delegacijai Konstanco bažnytiniame susirinkime, kur buvo sprendžiamas Lietuvos ir Vokiečių ordino ginčas dėl Žemaitijos sienų. Po brolio Albertas Vaitiekus Manvydas mirties 1423 m. nuo 1425 m. tapo Vilniaus vaivada. Pareigas ėjo iki 1432 m.

Po Vytauto Didžiojo mirties 1430 m. prasidėjo politinės rietenos tarp brolių Jogailos ir Švitrigailos. Palaikęs nuversto nuo sosto Švitrigailos pusę, su juo pasitraukė į Lietuvos Didžiosios kunigaikštystės gudų žemes. 1432 m. Ašmenos mūšyje buvo patekęs į Lietuvos didžiojo kunigaikščio Žygimanto Kęstutaičio nelaisvę. Neužimdamas jokių pareigų, nuolat liudijo Žygimanto Kęstutaičio dokumentuose ir išsaugojo įtaką bei turtus.

Tėvoninių žemių daugiausia turėjo Krėvos ir Ašmenos apskrityse. Apie 1413–1414 m. aukščiau Skirsnemunės pasistatė pilį ir įkūrė Skirsnemunės dvarą, kuris nuo 1504 m. minimas kaip Gedigaudiškis, nuo 1599 m. Gelgaudiškis. Kaimyninės Veliuonos tėvūnas-laikytojas buvo Jurgio giminaitis Mykolas Mingaila-Gedgaudas, kuris ėjo Vilniaus pilininko pareigas.

Su broliu palaidotas jų pačių pastatydintoje Vilniaus arkikatedros Šv. Alberto ir Šv. Jurgio koplyčioje. Turėjo vienintelį sūnų Petrą Simoną (Senką) Gedgaudaitį (m. 1451 m.) [1]

   * W.Semkowicz. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle r.1413. Miesięcznik Heraldyczny. Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. R.6 1913 nr11-12

Jerzy Giedygołd Kojlikinowicz herbu Leliwa (zm. po 9 czerwca 1435 roku) – członek rady hospodarskiej Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1411-1431, wojewoda wileński w latach 1425-1432, namiestnik smoleński około 1424 roku, starosta podolski w latach 1411-1423, wojewoda kijowski przed 1 lutego 1411 roku, marszałek hospodarski w 1401 roku.

Brat Moniwida. Stronnik Świdrygiełły, po klęsce oszmiańskiej w niewoli Zygmunta Kiejstutowicza.

Bibliografia

Lidia Korczak, Litewska rada wielkoksiążęca w XV wieku, Kraków 1998, s. 83.
Urzędnicy centralni i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV-XVIII wieku. Spisy. Opracowali Henryk Lulewicz i Andrzej Rachuba. Kórnik 1994, s. 207.

Hedigold (w jury katolicyzmie;? - do 9 czerwca 1435) - mąż stanu Wielkiego Księstwa Litewskiego. wojewoda kijowski (1411), poseł smoleński (ok. 1424), wojewoda wileński (1426-1432).

Posiadał majątki Wiszniew, Wołma, Dzierunaja, Kamienie, Nalibaki, Radaszkowicze w obwodzie mińskim, Mir i Swierżanie w obwodzie nowogródzkim [1]; od Zygmunta Kistutowicza otrzymał majątek Wiszniew w powiecie oszmiańskim. Posiadał fort Podolsk (1411-1423).

Biografia

Z litewskiej rodziny bojarskiej, syn Kailikina (Gailigina). Miał brata Wojciecha Maniwida. Podczas tworzenia Unii Horadlskiej (1413) przyjął herb „Laliva”.

Pierwsza wzmianka w 1401 r. jako nadworny marszałek Witold. Podpisał jako świadek akt unii wileńsko-radomskiej (1401), pokój toruński (1411). W 1415 udał się na sobór w Konstantynopolu (1414-1418). W 1429 był ambasadorem u Jagiełły w koronacji Witolda na koronę królewską.

Podczas wojny feudalnej (1431-1435) po raz pierwszy poparł Svidrigail. Kiedy ten ostatni został zamordowany w Oszmianach (1432), był jednym z małych oddziałów, z którymi Swidrygał uciekł do Połocka. W bitwie pod Oszmianami 8 grudnia 1432 został wzięty do niewoli przez Zygmunta Kistutowicza. Potem pozbył się samorządu wojewódzkiego. Później uznał autorytet Zygmunta i zeznawał w swoich dokumentach jako pan na Wyszniewie do 1435 r. [3]

Miał syna Senkę.

Źródła

^ Pozdnyakov V. Hedigold // WDL. Encyklika. Vol. 1. - Mińsk, 2005. S. 522.
^ Pozdnyakov V. Hedigold // WDL. Encyklika. Vol. 1. - Mińsk, 2005. S. 521.
^ Kodeks Katedry Dyplomatycznej i Diecezji Wileńskiej. nr 139.

Literatura

• Wielkie Księstwo Litewskie: Encyklopedia. W 3 tomach / Wyd. GP Paszkow i in. Tom 2: Korpus Kadetów – Jackiewicz. - Mińsk: Białoruska Encyklopedia, 2005. - 788 s.: ch. ISBN 985-11-0378-0.
• Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polska v Horodle r.1413 // Miesięcznik Heraldyczny. Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. R. 6. Nr 11-12. 1913
• W.Semkowicz. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle r.1413. Miesięcznik Heraldyczny. Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. R.6 1913 nr11-12

Юрій Гедигольдъ (​такожъ​ Дедиголдъ, ​Кдиголдъ​,[1] Ґедиґольд, Гедиговтъ, лит. Jurgis Gedgaudas; пом. ​близько​ 1435) — ​литовській​ бояринъ, воєвода ​кіивській​ до 1411 року, ​зъ​ 1415 року староста ​подильській​,[2] воєвода ​виленській​ — ​зъ​ 1425 року (​або​ ​ранише​) до 1432 р.

Біографія

У ​джерелахъ​ ​вперше​ згадується въ 1401 ​роци​ якъ ​маршалокъ​ ​дворній​ великаго князя ​литовського​ ​Витовта​. ​Батькомъ​ Юрія ​бувъ​ ​Кайликинъ​ (Гайликинъ), ​риднимъ​ братомъ — Альбертъ (​Войтехъ​) ​Монивидъ​.

За ​його​ участи ​було​ побудовано замокъ ​Каравулъ​ ​неподаликъ​ ​Рашкова​ (​теперъ​ ​Молдова​).[3]

Якъ ​свидокъ​ Гедигольдъ ​пидписавъ​ ​акти​ ​Виленськои​-Радомськои уніи 1401 року и Торуньського ​миру​ 1411 року. У 1415 ​роци​ ​бувъ​ у ​склади​ ​литовськои​ делегаціи на Констанцькому ​собори​. ​ЗЪ​ 1425 року ​писля​ смерти брата ​Войтеха​ ​Монивида​ ​посивъ​ ​урядъ​ воєводи виленського. У 1429 ​роци​ ​бувъ​ посломъ видъ ​Витовта​ до ​польського​ короля Владислава ​ІИ​ ​Ягайла​ ​стосовно​ ​корони​ для ​Витовта​.

​Писля​ смерти ​Витовта​ у 1430 ​роци​ у ​війни​ за ​владу​ у Великому князивстви ​Литовському​ ​мижъ​ Свидригайломъ и Сигизмундомъ Кейстутовичемъ, пидтримавъ ​
спочатку
​ ​
першого
​. ​Бувъ​ ​середъ​ небагатьохъ, ​зъ​ ​кимъ​ ​писля​ ​невдалои​ ​спроби​ ​вбивства​ ​утикъ​ до ​Полоцька​ Свидригайло. У ​битвой​ ​пидъ​ ​Ошмянами​ 8 ​грудня​ 1432 р. ​потрапивъ​ у полонъ до Сигизмунда и ​позбавленій​ посади воєводи виленського.[4] ​Пизнише​ ​визнавъ​ ​владу​ Сигизмунда, ​виступавъ​ ​свидкомъ​ на ​його​ документахъ якъ панъ на ​Вишневе​ до 1435 року, ​писля​ 9 ​червня​ 1435 въ документахъ не згадується.[5]

​Посидавъ​ маєтности у ​Крево​ та ​Ошмянахъ​. У 1413—1414 ​рокахъ​ ​заснувавъ​ ​поселення​ Скирснемуне, якѣ ​зъ​ 1504 року ​було​ названо на честь ​засновника​ — Гедигаудишкисъ, ​зъ​ 1599 року — Гелгаудишкисъ.

​Похованій​ разомъ ​зъ​ братомъ у ​родинній​ ​каплици​ ​Виленськіи​ ​латинской​ ​катедри​, ​видомій​ якъ Монивидивська.

​Бувъ​ ​одруженій​ ​зъ​ Анастасиєю, видъ ​якои​ ​мавъ​ ​сина​ Петра ​Сенька​ Гедигольдовича.

​Примитки​

О ​Подолской​ земли / Захидноруській, ​або​ ​Билоруській​ ​литописъ​ // ​Украинська​ литература XIV-XVI ст. — К. : ​Наукова​ думка, 1988. — С. 532. — ISBN 5-12-009282-9.

http://www.history.vuzlib.org/book_o017_page_4.html ​Архивовано​ 29 ​грудня​ 2013 у Wayback Machine. (росъ.)

Грушевській М. Чорноморська торговельна дорога XIV—XV в. Замки ​Каравулъ​, ​Чорній​ городъ и ​Качибей​ // Исторія ​Украини​-Руси. — Т. VI. ​Примитки​. — С. 607.

7.8. Князи и традиціи державности

Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji wileńskiej, nr 139. 

Литература

Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle r. 1413 // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — T. 5. — Rok 1920. — Krakow, 1921.

• Википедия