duke Janos Vishnevetsky

Is your surname Vishnevetsky?

Connect to 37 Vishnevetsky profiles on Geni

duke Janos Vishnevetsky's Geni Profile

Share your family tree and photos with the people you know and love

  • Build your family tree online
  • Share photos and videos
  • Smart Matching™ technology
  • Free!

duke Janos Vishnevetsky

Russian: князь Януш Константинович Вишневецкий, Polish: ks. Janusz Wiśniowiecki h. Korybut
Also Known As: "książę Korybut-Wiśniowiecki"
Birthdate:
Death: 1636 (36-37)
Immediate Family:

Son of duke Constantine Vishnevetsky, Jr. and Anna Zagorovska
Husband of Catherine Eugenia Tyszkiewicz
Father of prince Dymitry Yuri Vishniovetski; Barbara Korybut-Wiśniowiecka; duke Constantine Kristoph Vishnevetsky and Anna Korybut-Wiśniowiecka
Brother of Marianna Sobieska and Helena Warszycka
Half brother of Jerzy Korybut-Wiśniowiecki; Aleksander Korybut-Wiśniowiecki and Teofila (+bp) Korybut-Wiśniowiecka

Managed by: Andrzej Hennel
Last Updated:

About duke Janos Vishnevetsky

Janusz Wiśniowiecki (1598–1636), koniuszy wielki koronny (i.e. High Royal Equerry) from 1633, starost of Krzemieniec.

In 1631 after the death of Jerzy Zbaraski inherited Puławy.

Married to Katarzyna Eugenia Tyszkiewicz. Father of Dymitr Jerzy Wiśniowiecki and Konstanty Krzysztof Wiśniowiecki.

Samuel Twardowski, a 17th century Polish poet and writer, wrote an epic Książę Wiśniowiecki Janusz (or Prince Janusz Wiśniowiecki).



Януш Вишневецький гербу Корибут (червень 1599 (інколи 1598) — †9 листопада 1636) — князь, державний діяч Речі Посполитої, конюший великий коронний (1633–1636), староста кременецький (з 1629).

Старший син воєводи руського, белзького князя Костянтина Вишневецького і його першої дружини Анни Загоровської. Здобув прекрасну освіту, в тім числі навчався й у Європі (найбільше часу провів на навчанні у Італії). Під час навчання в Європі також брав участь в військових кампаніях, здобуваючи таким чином і військовий досвід. Певний час був на службі в війську герцога Савойського Карла Емануїла І Великого. Під час своєї другої мандрівки в Європу вступив у іспанське військо полководця маркіза Амброзіо Спіноли, під керівництвом якого брав участь в успішній облозі Бреди в Голландії (1624-1625). З 1629 р. — староста кременецький, з 1633 р. — конюший великий коронний. Воював в лавах коронного війська Речі Посполитої, зокрема, проти Османської імперії — битва під Хотином 1621 року, шведського короля, Московської держави, Муртази-паші, татар, мав власну військо (корогву). Проти Абази-Баші власним коштом спорядив дві піші, одну кінну корогви. Князь Януш вів боротьбу з татарами в Україні, тримав при своєму дворі військо, на яке щорічно виділяв 120 тис. злотих зі свого скарбу. Частину своїх доходів спрямовував для забезпечення миру і спокою.

Багато разів був обраний послом до сейму Речі Посполитої від Луцької землі, належав до партії "замойщиків", очолюваної підканцлером Томашем Замойським, претендував на польську корону. Брав участь у Коронному трибуналі 1620, сеймі 1634 р. Як ревний католик виступав проти єретиків і православних. Отримав величезну спадщину по смерті в 1631р. свого далекого родича, князя Юрія Збаразького, останнього з роду князів Збаразьких, а саме землі на Волині, та саме місто Збараж. Це дозволило йому вести безтурботне життя, щерез що він пізніше вліз в борги. На відміну від багатьох представників свого роду князь Януш мав спокійний та згідливий характер. Був поціновувачем високої культури, допомагаючи фінансово. Був покровителем відомого польського поета Самуеля Твардовського, на власні кошти видавав його твори, а по своїйсмерті заповів останньому у власність село Зарубинці.

19 вересня 1627 року у Вільні взяв шлюб з дочкою писаря великого литовського, троцького воєводи Януша Скуміна Тишкевича і Барбари Нарушевич Катериною Євгенією Тишкевич гербу Леліва (бл.1610-† березень 1646) (був її другим чоловіком, всього була тричі заміжнею), мав двох синів: Дмитра Юрія — великого гетьмана коронного Костянтина Криштофа — воєводу брацлавського, белзького.

Був власником багатьох поселень, зокрема, Залізців, Збаража — тут надав кошти для закінчення будівництва католицького монастиря бернардинців.

Був похований у крипті костелу Святого Антонія в Залізцях.


GEDCOM Note

Герб: Корибут
Князь Януш Константинович Вишневецкий (июнь 1599 — 9 ноября 1636) — государственный и военный деятель Речи Посполитой, староста кременецкий (с 1629 года), конюший великий коронный (1633—1636).
Биография
Представитель знатного литовского княжеского рода Вишневецких герба «Корибут». Старший сын воеводы белзского и русского, князя Константина Константиновича Вишневецкого (1564—1641), от первого брака с Анной Загоровской (до 1574—1600/1602). Потомок великого князя литовского Гедимина в XIII колене.
Получил хорошее образование за границей, где длительное время провёл в Италии. Во время зарубежного путешествия участвовал в военных действиях. Некоторое время служил в армии герцога Савойского Карла Эммануила I. Во время своего второго путешествия на Запад вступил в испанскую армию Амброзио Спинолы, под командованием которого принимал участие в осаде испанцами голландской крепости Бреда (1624—1635).
После возвращения в Польшу князь Януш Вишневецкий проявил интерес к военному делу и неоднократно принимал участие в боях с крымскими татарами. Участвовал в войнах Речи Посполитой с Османской империей, Швецией и Русским государством. В 1633 году во время военных действий против турецкой армии Абаза-паши Януш Вишневецкий за свой счет снарядил две пешие и одну конную хоругви. Содержал при своём дворе надворное войско, на содержание которого платил 120 тысяч злотых из собственной казны. Часть своих доходов направлял на поддержание мира и спокойствия.
Неоднократно избирался послом от Луцкой земли на сеймы, принадлежал к придворной партии сторонников великого канцлера коронного Томаша Замойского. В 1631 году после смерти князя Юрия Збаражского, последнего мужского представителя рода Збаражских, Януш Вишневецкий вместе с сестрой Евой унаследовал значительную часть их владений на Волыни с центром в Збараже. Крупное богатство позволило ему вести щедрую жизнь, но вскоре он оказался в больших долгах. В отличие от других членов рода Вишневецких Януш был человеком мирным и спокойным. Высоко ценил культуру и был щедрым меценатом. Его протеже был польский поэт Самуил Твардовский, который по завещанию князя Януша Вишневецкого получил село Зарубинцы.
Януш Вишневецкий даже претендовал на польскую корону. В 1634 году участвовал в сейме, где выступал против еретиков и православных.
Князь Януш Вишневецкий не имел крепкого здоровья, хотя точно не известно, какими, конкретно, болезнями он страдал. 9 ноября 1636 года 37-летний князь скончался, оставив после себя много долгов. После его смерти поэт Самуил Твардовский написал о нём панегерик «Książę Wiśniowiecki Janusz».
Семья
19 сентября 1627 года в Вильно женился на Екатерине Евгении Тышкевич (ок. 1610—1646), дочери воеводы виленского Януша Скумина-Тышкевича (ок. 1572—1642) и Барбары Нарушевич. Дети:
• Дмитрий Ежи Вишневецкий (1631—1682), каштелян краковский и гетман великий коронный
• Константин Кшиштоф Вишневецкий (1633—1686), воевода подляшский, брацлавский и белзский.
Ссылки
• Генеалогия князей Збаражских-Вишневецких
• Князья Вишневецкие
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%...

О князе Януше Константиновиче Вишневецком (русский)

view all

duke Janos Vishnevetsky's Timeline