Prince Mikhail Vasilevich Wiśniowiecki

W 1473 r. synowie kniazia Wasila Wasilewicza: Semen, Michaił i Fedor w Wiśniowcu dokonali podział dóbr między sobą. Wiśniowiec dostał się Michaiłowi. W 1478 r., po śmierci kniazia Sołtana Wasilewicza, przyszło do nowego podziału między kniaziem Semenem Wasilewiczem a wdową po kniaziu Wasilu Wasilewiczu, z jej trzema synami. Wtedy oba Wiśniowce przypadły kniehini Wasilowej. W 1495 r. kniehini Tatianna Michajłowa Wasilewiczowa zeznała, że świekra jej, kniehini Hanna Wasilowa, zapisała dobra Poskoń i Hrebino synowi swemu Michajłowi, a ten jej te dobra darował, z pominięciem własnych dzieci. Na tę darowiznę zgodzili się kniaziowie Semen i Fedor Wasile- wicze, bracia Michaiła. [%C5%BAr%C3%B3d%C5%82o: Poczet rodów w Wielkim Księstwie Litewskim w XV i XVI wieku - Adam Boniecki]

Михайло Васильович Вишневецький—Збаразький (1470—1517) — українсько—литовський князь гербу Корибут, політичний та військовий діяч Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, згодом Королівства Польського. Засновник роду Вишневецьких, його гілки — Збаразьких.

Син князя Василя Збаразького, після загибелі якого 1474 р. Михайло тривалий час вирішував питання про розподіл майна. 1482 р. отримав свою спадкову частину батькових земель. Головним місцем свого перебування зробив заснований сіверським князем Дмитром Корибутом у 1395 р. замок на протилежному березі р. Гнізни у м. Вишневець; від цього нащадки Михайла отримали прізвище Вишневецьких. 1490 року Михайло вперше згаданий під цим прізвищем під час судових процесів у м. Крем'янець.

Поставив собі найважливішими завданнями розширення маєтностей, боротьбу з нападами татарських загонів. З 1501 до 1507 р. на посаді намісника (cтарости) Брацлавщини Михайло Вишневецький багато зробив для охорони кордонів українських земель. 1512 року М. В. Вишневецький разом із синами Федором, Олександром та Іваном завдав відчутної поразки у битві під Лопушним кримськотатарській орді. На час перебування Костянтина Острозького в московському полоні був призначений старостою у Звенигородці.

Ці звитяги, значний авторитет самого М. В. Вишневецького сприяли посиленню його впливу в українських землях, при королівському дворі, який надавав Михайлу багато земель та зисків (1514 року отримав у вічне володіння містечко Брагін).

Перша дружина — (ім'я невідоме) з роду князів Полубенських. Деякі польські джерела вказують, що вона була сестреницею Софії з Рогатина, дружини Радзивілла. Діти: Федір Іван Федора

Друга дружина (ім'я невідоме). Діти: Олександр Федько.