Yurij Rusov

Yuri Oleksandrovich Rusov (* 1895 , Kharkiv — † August 2, 1961 ) is a Ukrainian biologist , Romanian ichthyologist . Representative of Ukrainian science in exile. Active member of the NTSh . Natalia Gerken's husband.

Son of Oleksandr Rusov and Sofia Rusova . Mykhailo Rusov's brother.

He received his higher education in Kyiv and Vienna . On January 1, 1919, Yuriy Rusov was appointed junior assistant at the department of zootomy of the Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University .

From the 1920s, lecturer, later associate professor, head. department of plastic anatomy (1925) of the Ukrainian Studio of Plastic Arts in Czechoslovakia . Associate professor of the Ukrainian Free University , professor of the Ukrainian Academy of Economics in Podyebrady , Ukrainian Pedagogical Institute named after M. Drahomanov in Prague.

In 1930-41 , he was the director of the fisheries section at the National Zootechnical Institute in Bucharest .

He was a leading figure of the Hetman movement in Berlin (1941-46), where he was the head of the Hetman's "Ukrainian Community" in Germany.

Since 1947 , a researcher at the University of Montreal and an employee of its research station in Mont-Tremblant National Park .

________________

Yuriy Rusov is the youngest son of Oleksandr and Sofia Rusov, brother of Mykhailo Rusov.
Even before the birth of Yuriy, the family with two children survived 13 searches and five arrests. On January 8, 1895, a forty-year-old noblewoman of Swedish-French origin, Sofia Rusova, gave birth to a son, Yuriy, in Kharkiv prison, who was baptized by the prison doctor.

The boy received his primary education at home, and then, since the family lived in St. Petersburg, in 1908-1909, he studied in the 4th grade of the prestigious St. Petersburg private gymnasium Karl May. In connection with his father's move to Kyiv, where O. O. Rusov taught statistics at the newly established Kyiv Commercial Institute from September 1908, Yurii and his mother also moved to Kyiv. He was enrolled in the 5th grade of the V. P. Naumenko private gymnasium, which Yu. O. Rusov graduated in 1913 and entered the Faculty of Science and Mathematics of St. Volodymyr Kyiv University. During the events of 1917, he was elected a delegate from the Kyiv student community to the Central Rada. Yu. Rusov, a 23-year-old graduate of Kyiv University, worked as a junior assistant at the Department of Zoology at Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University.

It was in Kamianka that he fell in love with Natalia Gerken-de-Laval, a woman from Kyiv, the niece of the historian Dmytro Antonovych (1877–1945).

The girl was a little younger, but she never said her date of birth. Natalya is a talented artist, she studied at the Ukrainian Academy of Arts with George Narbut, Mykhailo Boychuk, in Vasyl Krychevsky's class (1918-1920). Together with her parents, the girl moved to live with relatives in Kamianets-Podilskyi.

The young people fell in love and got married in Kamianka. Subsequently, Candidate of Sciences Yuriy Rusov served as an orderly in the army of the Directory, and then moved to Vienna. Within three years, the young scientist completed his doctorate in philosophy.

In the 1920s, Yu. O. Rusov taught in higher schools of Czechoslovakia: docent of the Ukrainian Studio of Plastic Arts in Czechoslovakia, professor of the Ukrainian Academy of Economics in Podjebrady. Yuriy Rusov wrote a number of scientific works: "Description of a collection of fish from the Kamianets-Podilsky district", "Fishing in the Danube Delta" (1929).

In Prague, Natalya studied at the Ukrainian Studio of Plastic Arts of D. Antonovych (class of S. A. Mako). At the same time, Natalya studied at the Paris National School of Decorative Arts, as a free listener she attended art history lectures at the Sorbonne in Paris, at the University of Florence, she attended a theater decoration workshop in Nice, the Ukrainian Free University in Prague. She worked as a theater artist in Florence, Paris, Brno, Podjebrady, Bratislava, and the Royal Theater in Dresden.

Yuriy's mother, Sofia Rusova, created and headed the Pedagogical Institute named after Drahomanova in Prague.

In 1930–1941, Yuriy Rusov headed the Department of Ichthyology at the National Zoological Institute in Bucharest, published scientific works in Romanian, Italian, French, and Czech professional journals. During those years, Natalya was a decorator at the Royal Theater in Bucharest; designed the interior of the apartments of the King of Romania.

Collaborated with the Berlin film studio UFA (1933). She designed costumes for movies, developed the decoration of theatrical celebrations in Florence, Paris, Bucharest, Chernivtsi, Montreal; created decorations, costumes, posters for performances and cultural events organized by the Ukrainian community in Prague and Podjebrady (dance school of V. Avramenko). Exhibited at exhibitions in Paris, Rome, Prague, Chernivtsi, Montreal. She wrote the book "Holiday of Statehood" (1936), the study "Heroic Theater" (1939), art history articles in the English and French press. Among Rusova's graphic works are the covers of Yu.Rusov's books "Carga", "Our outstanding women" by S. Rusova, O. Oles's poetry, D. Dontsov's journalism, and her own publications.

Creativity, family and passionate love made up Natalia's life. Her sweet sin is Dmytro Dontsov. The lovers met in different places of Ukraine. Good people expressed their sympathy to Yuri, and he bravely endured what few men could...

In early September 1939, the Poles interned Dontsov in the Bereza Kartuzka concentration camp. He spent two weeks there, and later Dontsov managed to move to Romania. He settled in the family of his beloved. At the expense of Yuriy Rusov, Dontsov published the Ukrainian magazine "Batava" in Bucharest.

In 1941, the Rusovs and Dontsov moved to Germany and lived in Berlin. Yuriy was one of the leaders of the Ukrainian hetman movement. After the war, the emigration path of Natalya, Yury and Dmytro continued: Germany, France, Great Britain, USA, Canada. During this time, Nataliya Gerken-Rusova wrote the play "Shevchenko at the Repnins" (Philadelphia, 1947), several articles about Yuriy Klen, the essay-memoir "Olena Teliga" ("Ukrainets in France" newspaper, 1947, No. 13). In 1948–1949, Yuriy Rusov worked in Toronto as the editor of the weekly "Ukrainian Worker" - the organ of the Union of Hetmans-Statesmen in Canada.

Finally, the Rusovs and Dontsov settled in Montreal. They lived under the same roof for 25 years. Doctors of Science Yuriy Rusov and Dmytro Dontsov taught at the French-speaking University of Montreal, where Mykhailo Zalesky headed the Ukrainian department of the Department of Slavic Philology. Yu. O. Rusov became a researcher at the University of Montreal and its Research Station in Mont-Tambalan National Park. In addition, he became one of the founders of the Department of Slavic Studies at the aforementioned university and taught courses on Ukrainian civilization and philosophy.

Wrote more than 30 scientific works, including "Description of a collection of fish from the Kamianets-Podilsky district", "Fishing in the Danube Delta" (1929). His work "The Soul of the People and the Spirit of the Nation" (1948) and memories of his parents are an interesting piece of research.

Nataliya Gerken-Rusova participated in art exhibitions, published the memoirs "Apparition on Askold's Grave (From the Cycle of Kyiv Mysticism)" and "Varka the Transporter (Memory in the 40s of the Revolution, or How One of the First Cossack Detachments Appeared in the Koliiv Oblast)" ( "Liberation Path", 1958).

On August 2, 1961, 66-year-old ichthyologist Yury Oleksandrovich Rusov died suddenly during scientific research at the Canadian State Biological Station in the Laurentian Mountains, 70 miles from Montreal.
Natalya took care of Dmytro Dontsova until the last day. He died on March 30, 1973.

On December 28, 1989, the Ukrainian artist and journalist Natalia Gerken-de-Laval-Rusova passed away in the city of Ravdon (Quebec province, Canada).

Yuri Oleksandrovich Rusov (* 1895 , Kharkiv — † August 2, 1961 ) is a Ukrainian biologist , Romanian ichthyologist . Representative of Ukrainian science in exile. Active member of the NTSh . Natalia Gerken's husband.

Son of Oleksandr Rusov and Sofia Rusova . Mykhailo Rusov's brother.

He received his higher education in Kyiv and Vienna . On January 1, 1919, Yuriy Rusov was appointed junior assistant at the department of zootomy of the Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University .

From the 1920s, lecturer, later associate professor, head. department of plastic anatomy (1925) of the Ukrainian Studio of Plastic Arts in Czechoslovakia . Associate professor of the Ukrainian Free University , professor of the Ukrainian Academy of Economics in Podyebrady , Ukrainian Pedagogical Institute named after M. Drahomanov in Prague.

In 1930-41 , he was the director of the fisheries section at the National Zootechnical Institute in Bucharest .

He was a leading figure of the Hetman movement in Berlin (1941-46), where he was the head of the Hetman's "Ukrainian Community" in Germany.

Since 1947 , a researcher at the University of Montreal and an employee of its research station in Mont-Tremblant National Park.

____________________

Юрій Русов – молодший син Олександра та Софії Русових, брат Михайла Русова.

Ще до народження Юрія родина з двома дітьми пережила 13 обшуків, п’ять арештів. Сорокарічна дворянка шведсько-французького походження Софія Русова 8 січня 1895 р. народила сина Юрія у в’язниці Харкова, хрестив його тюремний лікар.

Початкову освіту хлопчик здобував удома, а потім, оскільки родина мешкала у Петербурзі, у 1908–1909 рр. навчався у 4 класі престижної Петербурзької приватної гімназії Карла Мая. У зв’язку з переїздом батька до Києва, де О. О. Русов з вересня 1908 р. викладав статистику у щойно створеному Київському комерційному інституті, Юрій разом із матір’ю перебрався також до Києва. Його було зараховано до 5-го класу приватної гімназії В. П. Науменка, яку Ю. О. Русов закінчив у 1913 р. і вступив на природничо-математичний факультет Київського університету Св. Володимира. Під час подій 1917 р. його було обрано делегатом від Київської студентської громади до Центральної Ради. 23-річний випускник Київського університету Ю. Русов працював молодшим асистентом кафедри зоології Кам’янець-Подільського державного українського університету.

Саме в Кам’янці він закохався у чорняву киянку Наталію Ґеркен-де-Лаваль, племінницю історика Дмитра Антоновича (1877–1945).

Дівчина була трохи молодшою, але ніколи не казала дати народження. Наталя – талановита художниця, навчалася в Українській Академії Мистецтв у Георгія Нарбута, Михайла Бойчука, у класі Василя Кричевського (1918-1920). Разом із батьками дівчина переїхала до родичів у Кам’янець-Подільський.
Молоді люди покохалися і у Кам’янці обвінчалися. Згодом кандидат наук Юрій Русов служив санітаром у війську Директорії, а потім перебрався до Відня. Упродовж трьох років молодий науковець закінчив докторантуру з філософії.

У 1920-х рр. Ю. О. Русов викладав у вищих школах Чехословаччини: доцент Української Студії Пластичного Мистецтва у Чехо-Словаччині, професор Української Господарської Академії в Подєбрадах. Юрій Русов написав низку наукових праць: «Опис колекції риб з району Кам’янця-Подільського», «Риболовля в дельті Дунаю» (1929).

У Празі Наталя вчилася в Українській студії пластичних мистецтв Д. Антоновича (клас С. А. Мако). Одночасно Наталія навчалася в Паризькій національній школі декоративного мистецтва, вільним слухачем відвідувала лекції з історії мистецтва в Сорбонні в Парижі, у Флорентійському університеті, відвідувала майстерню театральної декорації в Ніцці, Українському вільному університеті в Празі. Працювала театральним художником у Флоренції, Парижі, Брно, Подєбрадах, Братиславі, Королівському театрі Дрездена.

Мати Юрія, Софія Русова, створила й очолили педагогічний інститут ім. Драгоманова у Празі.
У 1930–1941 рр. Юрій Русов очолював кафедру іхтіології у Національному зоологічному інституті в Бухаресті, друкував наукові праці у румунських, італійських, французьких і чеських фахових часописах. Наталя в ці роки була художником-декоратором Королівського театру в Бухаресті; виконала оформлення інтер’єру помешкань короля Румунії.

Співпрацювала з Берлінською кіностудією УФА (1933). Проектувала костюми для кіно, розробляла оформлення театралізованих свят у Флоренції, Парижі, Бухаресті, Чернівцях, Монреалі; створювала декорації, костюми, плакати для вистав і культурних акцій, організованих українською громадою в Празі й Подєбрадах (школою танців В. Авраменка). Експонувалася на виставках у Парижі, Римі, Празі, Чернівцях, Монреалі. Написала книжки “Свято державности” (1936), дослідження “Героїчний театр” (1939), мистецтвознавчі статті в англійській і французькій пресі. Серед графічних робіт Русової – обкладинки до книжок Ю.Русова “Карга”, “Наші визначні жінки” С.Русової, поезії О.Олеся, публіцистики Д.Донцова, власних видань.

Творчість, родина і пристрасне кохання складали життя Наталії. Її солодкий гріх – Дмитро Донцов. Коханці зустрічалися в різних місцях України. Добродії висловлювали Юрію співчуття, а він мужньо терпів те, що мало який чоловік зміг би…

На початку вересня 1939 р. поляки інтернували Донцова в концтабір Береза Картузька. Там він провів два тижні, згодом Донцову вдалося перебратися до Румунії. Оселився в родині коханої. На кошти Юрія Русова Донцов видавав у Бухаресті український журнал “Батава”.

У 1941 р. Русови з Донцовим перебралися до Німеччини, мешкали в Берліні. Юрій був одним з лідерів українського гетьманського руху. Після війни еміграційний шлях Наталії, Юрія та Дмитра тривав: Німеччина, Франція, Великобританія, США, Канада. За цей час Наталія Ґеркен-Русова написала п’єсу «Шевченко у Репніних» (Філадельфія, 1947), кілька статей про Юрія Клена, нарис-спогад «Олена Теліга» (газета «Українець у Франції», 1947, № 13). У 1948–1949 рр. Юрій Русов працював у Торонто редактором тижневика «Український робітник» – органу Союзу гетьманців-державників у Канаді.
Нарешті Русови та Донцов оселилися у Монреалі. 25 років мешкали під одним дахом. Доктори наук Юрій Русов і Дмитро Донцов викладали у франкомовному Монреальському університеті, де Михайло Залеський очолював український відділ кафедри слов’янської філології. Ю. О. Русов став науковим співробітником Монреальського університету та його Дослідної станції у Національному парку Монт-Тамблан. До того ж він став одним із засновників кафедри слов’янознавства у вищеназваному університеті і викладав курси з української цивілізації та філософії.

Написав понад 30 наукових праць, в тому числі «Опис колекції риб з району Кам’янця-Подільського», «Риболовство в дельті Дунаю» (1929). Цікавою розвідкою є його праця «Душа народу і дух нації» (1948 р.) та спогади про батьків.

Наталія Ґеркен-Русова брала участь у художніх виставках, опублікувала спогади «З’ява на Аскольдовій могилі (З циклу київської містики)» та «Варка-перевізниця (Спогад у сорокаліття революції, або Як постав один із перших козацьких загонів на Коліївщині)» (ж. «Визвольний шлях», 1958).
2 серпня 1961 р. 66-річний іхтіолог Юрій Олександрович Русов раптово помер під час наукових досліджень на Канадській державній біологічній станції в Лорентійських горах за 70 миль від Монреаля.
Дмитра Донцова Наталя доглядала до останнього дня. Він помер 30 березня 1973 року.

28 грудня 1989 р. у м. Равдон (провінція Квебек, Канада) упокоїлася українська художниця, журналістка Наталія Ґеркен-де-Лаваль- Русова.