Hermina Lubowycz

Encyclopedia of Ukraine: Hermina Shukhevych (nee Liubovych) was born in 1852 in Peremyshl and died in 1939 in Lviv, Ukraine. Women's leader and civic activist; wife of Volodymyr Shukhevych. She was a founder of a number of women's organizations in Lviv: the Club of Ruthenian Women (which she also headed), the Trud women's co-operative, and the Ukrainska Zakhoronka society. She also served as director of the St. Olha Institute for Girls. She helped her husband organize the ethnographic march to the Vysokyi Zamok in 1887 and the Ukrainian ethnographic section at the Lviv Exhibition of 1894.

Герміна Шухевич (з дому Любович (1852 – 1939) – культурно – громадська діячка, послідовниця емансипаційного руху Н. Кобринської – дружина Володимира. Народилася у Перемишлі у Володимира й Герміни було п'ятеро дітей.

Герміна (з роду Любовичів — патріотичної української родини з Перемишля) була такою ж невтомною, як і її чоловік. її рідна сестра була дружиною Олександра Барвінського — громадсько-політичного діяча та визначного педагога. Сестри часто виступали на концертах по Галичині. Саме Терміна Шухевич разом із Марією Білецькою та Константиною Малицькою організували перше віче українського жіноцтва, за що отримали від чоловіків жартівливе прізвисько «три Марини». Чоловічі кпини не зупинили активного жіноцтва, і вони заснували у Львові перше українське демократичне товариство «Клуб русинок», що згодом перетворився у «Союз українок». Терміна Шухевич долучилася й до заснування першої жіночої гімназії класичного типу (1906), а згодом й до першої в Галичині української жіночої кооперативи «Труд». Кооператива відкрила власний кравецький цех із пошиття жіночого одягу й дівочий інтернат ім. Святої княгині Ольги.

Поруч із чоловіком завжди була Герміна (Гедиміна) Шухевич (уроджена Любович) (1853–1939), котра була співзасновницею “Клубу русинок” (1892) та його довголітньою головою, а також головою “Надзірної ради” промислового кооперативу “Труд” (1900–1904) у Львові, клубу “Української захоронки”, опіки над домашньою прислугою, інституту для дівчат імені святої Ольги. Разом з учительками Марією Білецькою та Костянтиною Малицькою Герміна (за те, що вони боролися за рівноправність жіноцтва з чоловіками, “зарозумілі” чоловіки прозвали їх “три Марини”) заснували “Союз русинок” (1892), а згодом “Союз українок” і першу жіночу українську гімназію (1906). Гедиміна працювала з чоловіком при організації Українського етнографічного відділу на великій Крайовій виставці у Львові (1894). Вона – почесний член товариства “Просвіти” та, як уже згадувалося вище, одна з провідних піонерок феміністського руху українського жіноцтва в Галичині.

Encyclopedia of Ukraine: Hermina Shukhevych (nee Liubovych) was born in 1852 in Peremyshl and died in 1939 in Lviv, Ukraine. Women's leader and civic activist; wife of Volodymyr Shukhevych. She was a founder of a number of women's organizations in Lviv: the Club of Ruthenian Women (which she also headed), the Trud women's co-operative, and the Ukrainska Zakhoronka society. She also served as director of the St. Olha Institute for Girls. She helped her husband organize the ethnographic march to the Vysokyi Zamok in 1887 and the Ukrainian ethnographic section at the Lviv Exhibition of 1894.

Герміна Шухевич з дому Любович (1852–1939) видатна культурно-громадська діячка, послідовниця емансипаційного руху Н. Кобринської. Допомагала чоловікові в організації етнографічних виставок (1887, 1894), збирала на Гуцульщині і Покутті народні вишивки. Разом з учительками Марією Білецькою і Костянтиною Малицькою заснували у Львові перше українське жіноче демократичне товариство «Клуб русинок» (1892), а згодом – Союз українок і першу жіночу українську гімназію (1906).