Reverend Zenon Shukhevych

Зенон Шухевич по смерті батька став парохом у Тишківцях, його по праву вважали главою й продовжувачем «тишковецьких Шухевичів». Саме йому завдячувало село появою українських громадських організацій.

о. Зенон Шухевич (31.08.1842 – 30.12.1931) – син Осипа й Кульчицьких, громадсько – культурний діяч, священник (с. Тишківці в 1870 – 1931). Радник єпископської консисторії, інспектор шкіл Городенківського повіту. Закінчив Станиславівську гімназію, а в 1867 – Львівську духовну семінарію.

Одружився з Емілією Кобринською (30.11.1844 – 19.101931) о. Зенон продовжив розпочате батьком будівництво нової церкви святого Миколая у селі Тишківцях – висвячена 1877 року.

о. Зенон виховав і вивів у люди всіх молодих братів та сестер, став опікуном великої родини після смерті батьків.

У 1868 р. о. Зенон – один із засновників товариства “Просвіта” у Львові. А в селі читальні “Просвіта” - першої у Городенківському повіті. В 1874 р. будують нову школу на 120 учнів. Незмінний керівник “Братства тверезості”. Отець Зенон, великий шанувальник старовини, в селі створив філію товариства “Рідна Школа” (1895). Він пожертвував 100 корон на будівництво приватної української гімназії ім. Т. Шевченка в Городенці (1909р.). До 1914 року був головою двох читалень “Просвіти” в Тишківцях.

о. Зенона відвідували І. Франка, О. Огоновський, К. Устиянович, М. Грушевських, К. Левицький, В. Стефаник, Н. Кобринська та ін.

В 1915 р. Зенон Шухевич, як і багато інших прогресивних діячів був заарештований росіянами і повернувся у село 1918 р. Відразу очолив у селі Українську національну Раду. Був ініціатором і керівником проведення величавого святкування Злуки 1919 р. у Тишківцях.

Зенон Шухевич (священик, с. Тишківці).