prince Dmitri Koriat

Родом із Волині. Один із молодших синів князя Новгорода-Литовського Коріята Гедиміновича, онук Гедиміна. Між 1353—1366 роками правив володінням у районі річки Бобрка, залежних від Великого князя Литовського Любарта, васалом якого був Дмитро Михайлович. На цих землях заклав замок Боброк, який дав початок пізнішому місту Бібрка.

1366 року ці землі перейшли у залежність від польського короля. Дмитро Корятович вимушений був шукати щастя в Сіверській землі, потім перейшов на службу до суздальсько-нижегородського князя Дмитра Костянтиновича, а 1371 року став зятем і головним воєводою московського князя.

Перейшовши на службу до Москви, прийняв прізвисько Боброк-Волинський. Очолював московське військо в походах на Рязань 1371 і на волзьких болгар 1376. Брав участь у походах московського війська проти золотоординців 1378 року. Особливо відзначився в Куликовській битві 1380 року. Командуючи засадним полком, Боброк-Волинський і серпуховський князь Володимир Андрійович вибрали найвлучніший момент для удару по татарських полчищах, що й забезпечило московському війську перемогу в Куликовській битві.

Дальша доля князя Дмитра Боброка-Волинського невідома. Можливо - він повернувся до Великого Князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Згідно з літописами, 1399 року, б'ючись із ординцями на боці війська Великого князя Литовського Вітовта, загинув у битві біля річки Ворскла.

Prince Dmitry Mikhailovich Bobrok ("Little Beaver") was a general, boyar and brother-in-law of Dmitry I of Moscow. His military prowess is glorified in the 15th-century Tale of the Rout of Mamai.

Bobrok's parentage is the subject of a long-running dispute. Most sources call him a Volhynian princeling. He could have been a junior member of the Rurikid House of Ostrog[1] or a grandson of Gediminas of Lithuania, probably one of Karijotas's sons. It has also been speculated that he held the village of Bobrka on the Boberka River as a fief from Liubartas.

Bobrok was one of the first Lithuanian princes to enter the Muscovite service. He led the Muscovite army against Oleg II of Ryazan in 1371 and successfully raided Volga Bulgaria in 1376. He was in charge of the conquest of Severia in 1379 and was in command of a regiment lying in ambush during the great Battle of Kulikovo in 1380.

Bobrok is not mentioned in any sources after 1389. Valentin Yanin has speculated that he took the tonsure after his son had been killed by a fall from a horse. The Bobrenev Monastery in Kolomna claims Bobrok as its founder. Yanin has argued that St. Michael of Klopsk was his son or grandson. The Volynsky boyar family also claims patrilineal descent from Bobrok.

• Википедия