Start My Family Tree Welcome to Geni, home of the world's largest family tree.
Join Geni to explore your genealogy and family history in the World's Largest Family Tree.
view all

Profiles

  • Illia Shrah (1847 - 1919)
    русский и украинский общественный и политический деятель, адвокат, депутат Государственной думы I созыва от Черниговской губернии
  • Aleksandras Babenskis (1853 - 1931)
    Aleksandras Babianskis (1853 m. Vaiguva – 1931 m. gruodžio 10 d. Varšuva) – Rusijos imperijos kariuomenės generolas, lietuvių visuomenės veikėjas.Baigė Šiaulių gimnaziją ir Sankt Peterburgo karo akadem...
  • Mikhail Stanislavovich Gotovetskiy (1858 - 1933)
    Михаил Станиславович Готовецкий (1858—1933) — депутат Государственной думы Российской империи I созыва от Виленской губернии. Биография Родился в 1858 году в бедной семье литовских крестьян в Лидско...
  • Aleksander Lednicki (1866 - 1934)
    Aleksander Lednicki (1866-1934) – polski działacz społeczny i polityczny, adwokat i filantrop, wolnomularz, polityk Imperium Rosyjskiego. Członek Komitetu Centralnego partii kadetów, Prezes Związku Gmi...
  • Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay (1845 - 1929)
    Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay (1845-1929) – językoznawca, uznawany za jednego z najwybitniejszych w historii dyscypliny. W latach 70. – 80. XIX wieku twórca szkoły kazańskiej w językoznaws...

Union of Autonomists is an organization of peoples in the Russian Empire that arose during the revolution of 1905 and sought the decentralization of the Russian Empire on the basis of national autonomy and federalism.

Союз автономистов — организация народов в Российской империи, которая возникла во время революции 1905 и добивалась децентрализации Российской империи на началах национальной автономии и федерализма.

Подготовительную работу выполнил съезд в ноябре 1905 года в Петербурге под предводительством И. Бодуэна де Куртенэ с участием представителей: азербайджанцев, белорусов, армян, грузин, эстонцев, евреев, киргизов, литовцев, латышей, поляков, татар и украинцев.

С созывом Государственной Думы появилась парламентская фракция «Союз автономистов», которая 11 мая 1906 года приняла программу «для взаимной помощи и обороны, а также для осуществления автономной идеи на демократических началах». Союз автономистов объединял 120 членов Государственной Думы; председатель фракции — А. Ледницкий (поляк), заместитель председателя — украинец И. Шраг.

С ликвидацией I Государственной Думы перестал действовать и Союз автономистов. Попытки восстановить Союз автономистов во II Государственной Думе, а затем в 1910 году остановились на подготовительных мероприятиях. Идея Союза автономистов восстановлена в 1917 года созывом в Киеве Съезда Народов

Союз автономістів — організація народів у Російській імперії, яка постала під час революції 1905 і домагалася децентралізації Російської імперії на засадах національної автономії та федералізму.

Підготовну роботу виконав з'їзд у листопаді 1905 року у Петербурзі під проводом І. Бодуена де Куртене з участю представників: азербайджанців, білорусів, вірменів, грузинів, естонців, євреїв, киргизів, литовців, латишів, поляків, татар і українців.

Із скликанням І Державної Думи постала парламентарна фракція Союз автономістів, яка 11 травня 1906 року ухвалила програму «для взаємної допомоги й оборони, а також для здійснення автономної ідеї на засадах демократичних». Союз автономістів об'єднував 120 членів Державної Думи; голова фракції — О. Лєдницький (поляк), заступник голови — українець Ілля Шраг.

З ліквідацією І Державної Думи перестав діяти й Союз автономістів. Спроби відновити Союз автономістів у II Державній Думі, а згодом у 1910 році зупинилися на підготовних заходах. Ідею Союзу автономістів відновлено у 1917 року скликанням у Києві З'їзду Народів.

Саюз аўтанамістаў (руск.: Группа автономистов, Союз автономистов) — вялікая парламенцкая кааліцыя дэпутатаў у I Дзяржаўнай Думе Расійскай імперыі, якая налічвала да 115—120 чалавек. Кааліцыя ставіла супольнай мэтай работы ў Дзяржаўнай Думе ўвядзенне дэцэнтралізацыі кіравання нацыянальнымі рэгіёнамі Расійскай імперыі і ўлічванне інтарэсаў нярускага насельніцтва дзяржавы. Лідарам Саюза аўтанамістаў стаў Аляксандр Робертавіч Лядніцкі (1866—1934). Галоўны ўплыў у Саюзе аўтанамістаў мелі дэпутаты ад заходніх губерняў — прыхільнікі «краёвасці». Само існаванне і дзейнасць Саюза аўтанамістаў поўнасцю адпавядала інтарэсам краёўцаў-кансерватараў, на чале якіх стаяў старшыня «Польскага кола» у Дзяржаўным Савеце Расійскай імперыі Эдвард Вайніловіч (1847—1928).