Ostap Wesolowsky

Ostap Wesolowsky was born September 20, 1872 in the village of Chesnyky, Rohatyn county in Ukraine.

He was a Councillor of the district court in Stryi, Ukraine and was a uniquely talented and seasoned civil lawyer. Ostap was also a member of the Ukrainian National Council of the Western Province of the Ukrainian National Republic (ZOUNR) in Stanyslaviv (now Ivano-Frankivsk) during Ukraine's independence struggles following the First World War. Ostap Wesolowsky took part, as a member of the 40-person delegation of the ZOUNR, in the celebrations of the proclamation in Kyiv, on January 22,1919, of the unification of Western Ukraine (ZOUNR) and the eastern Ukrainian National Republic into one free and independent Ukrainian Nation.

During the Polish occupation of Western Ukraine he was imprisoned, but in time, mainly due to the intervention of local Poles and Jews, he was released and reinstated back to his court duties.

He died March 1, 1929 and was buried in a family burial tomb in Stryi, Ukraine.

Остап Весоловський народився 20 вересня 1872 року в м. Чесники Рогатинського повіту. Працював повітовим суддею у Богородчанах, а після переїзду до Стрия на початку 1890-х років обіймав посаду радника окружного судді. У часи польського панування «голови Окружного суду, звані "презесами", були з правила поляки ... Українцям можна було "дослужитися" до посту "віцепрезеса"» . Але після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНРу) простий селянський син Остап Весоловський став головою Окружного суду. Цьому сприяв і «австрійський»досвід, і той факт, що він був дуже добрим «цивілістом», тобто фахівцем з цивільних справ •

Лев Шанковський у своєму нарисі з історії Стрийщини пише, що Остап Веселовський був делегатом Стрийщини на Святі Злуки у Києві 22 січня 1919 року • У своїх «Деяких родинних даних» Ярема Весоловський також записав, що батько Остап Весоловський брав участь у засіданні Української Національної Ради ЗУНР у Станіславові (нині Івано-Франківськ) • Воно відбувалося З січня 1919 року та урочисто проголосило з' єднання ЗУНР з УНР в одну суверенну Народну республіку. Там же я знайшов запис, який мене дуже зацікавив: Остап Весоловський був членом Тріумвірату в Стрию у 1919 році • Очевидно, що це могла бути термінологія тодішніх часів, хоча ми розуміємо, що <<Тріумвірат» - це буквально влада трьох. Лев Шанковський такої інформації не подає. Знову пошуки, і нам вдається знайти пояснення у синонімі цього слова - директоріаті . Така форма адміністрування використовувалася у практиці ЗУНР. Стрийським і суміжними повітами в першій половині листопада 1918 року керував колишній посол до австрійської Державної Ради Володимир Сінгалевич. Наділений повноваженнями від львівської делегації УНРади та іменований «диктатором Стрийщиню>, він утворив Директоріат, до якого входили він і обрані Остап Весоловський та Остап Нижанківський. Директоріат займався організацією української влади та призначав начальників державних установ у даному регіоні •

А далі, внаслідок довиборів кінця 1918 року керівництво Стрийського повіту у часи ЗУНРу з листопада 1918 по червень 1919 року за матеріалами архівів було таким: Повітовий комісар - д-р Антін Гарасимів , адвокат. Міський комісар - д-р Єронім Калитовський, адвокат. Голова Повітової УНРади - о. Остап Нижанківський, парох у Завадові (УНДП). Делегати до УНРади: від міста - Остап Весоловський, судовий радник (УНДП); Яким Маркус, селянин із Жулина (УРП) • Як бачимо, два повітові керівники цієї доби О. Нижанківський та О. Весоловський були представниками Української національноемократичної партії, а Яким Маркус, який тривалий час співпрацював з послом до Державної ради у Відні Є. Олесницьким, належав до Української радикальної партії. Цю трійцю акож могли називати тр1умюратом.

Усі ці факти свідчать про те, що Остап Весоловський був одним із найвпливовіших політиків Стрийщини. І саме ця політична діяльність стала причиною його ув'язнення. У 1919-1920 роках він був арештований і став польським політв' яз нем. Після звільнення батько Богдана Весоловського працював суддею окружного суду, офіційно його називали радником. Поза роботою Остап Весоловський завжди був активним громадським діячем, а в особистому спілкуванні «дуже милою людиною» 10 • Серед родинних світлин є альбомна обкладинка Управи та Надзірної Ради Народного дому в Стрию (1927-1930). На той час головою Управи був інспектор Щасний Соколовський, а головою Надзірної Ради - радник Остап Весоловський. Це означає, що він був дуже авторитетним МlСТЯНИНОМ .

Остап Весоловський несподівано помер у 1929 році (у віці 57 років) від серцевого нападу. Тоді Богданові було лише тринадцять, і він дуже важко переніс цю втрату.

Остап Весоловський дуже багато часу присвячував своєму синові. Часто він, «повернувшись із суду, сідав при фортеп'яні, читав . . . газету 1, хоч на музиц1 не розумшся, пильнував, щоби син докладно вигравав усі вправи та пальцівки, доки все вже не йшло гладко ... Богдан протягом всього свого життя завжди підкреслював своїм синам, що вони мають щастя мати коло себе батька, щастя, якогосам він не зазнав».