The Besko family begins its history from the Polish land. The most distant ancestors came from the territory of the present Subcarpathian Voivodeship, the land of Besko (Polish. Besko), from where they moved to neighboring regions and territories. Most of the descendants live in Poland, Belarus, Galicia, the Czech Republic, Lithuania and Russia. The etymology of the genus is connected with the locality where Besko's ancestors settled down. Storks lived in that area. The word "Besko" comes from the Proto-Slavic word "Busel", which means "stork". The locals got along with the Rusyn tribes, who said "Busko" or "Bosko", thus naming the local birds. However, the Poles living there called the storks the word "Besko" (Besko) or the diminutive form "Besko", which was not familiar to Poles from neighboring regions, since the word was dialectical. It disappeared over time from the local dialect of the Poles, replacing it with the common-speaking "Bochan" (Polish. Bocian). In the modern world, no one calls storks the word "Besko" anymore. However, in Western Ukraine, namely in Galicia, many people in villages and cities use the form "Buzko" or "Busko", which means "stork".

Этимология рода Бесько

Род Бесько начинает свою историю с земли польской. Самые дальние предки происходили с территории нынешнего Подкарпатского воеводства, земли Бэско (польск. Besko), откуда они перебрались на соседние регионы и края. Большинство потомков живёт на территории Польши, Белоруссии, Галиции, Чехии, Литвы и России. Этимология рода связана с местностью, где расположились предки Бесько. В той области обитали аисты. Слово «Бесько» происходит от праславянского слова «Бусел», что в переводе означает «аист». Местные уживались с племенами русинов, которые молвили «Бусько» или «Босько», называя, таким образом, местных птиц. Однако живущие там поляки именовали аистов словом «Бэщко» (Бэско) или уменьшительно-ласкательной формой «Бесько», которая была не знакома полякам из соседних регионов, так как слово являлось диалектическим. Оно исчезло со временем из местного говора поляков, заменив его общеговорящим «Бочан» (польск. Bocian).
В современном мире аистов больше никто не именует словом «Бесько». Однако в Западной Украине, а именно в Галиции, многие люди в сёлах и в городах употребляют форму «Бузько» или «Бусько», что в переводе означает «аист».

Ударение и написание фамилии Бесько

Постановка ударения

Правильное ударение в фамилии Бесько на первый слог, хотя допускается ударение на о, но это ударение характерно для восточных регионов и не является историческим. В польской, белорусской, чешской и словацкой землях ударение всегда делают только на первый слог, хотя в Белоруссии некоторые его могут поставить на последние.
Правописание фамилии
Для восточных регионов существует устоявшаяся форма, сформировавшаяся после окончательного распада Российской Империи. Правильно писать следующим образов – Бесько, хотя может встречаться форма Беська.

Участие в войнах

Наполеоновские войны

1. Павел Бесько (1813 ✟) ~ Армия Герцогства Варшавского.

Польское восстание (1863—1864)

1. Леопард Бесько

Русско-японская война

1. Фома Янушевич Бесько ~ рядовой, РИА.

Первая Мировая война

1. Антон Яковлевич Бесько ~ бомбардир, 75-я артиллерийская бригада, РИА.

2. Базилий Климович Бесько (1917 ✟) ~ рядовой, 120-й пехотный Серпуховский полк, РИА.

3. Игнатий Климович Бесько ~ старший унтер-офицер, Пятигорский 151-й пехотный полк, РИА.

4. Иосиф Иванович Бесько ~ младший унтер-офицер, 36-й пехотный Орловский полк, РИА.

5. Роман Климович Бесько ~ гренадёр, 5-й гренадерский Киевский полк, РИА.

6. Тадеуш Фомич Бесько ~ рядовой, 309-й пехотный Овручский полк, РИА.

7. Фома Янушевич Бесько ~ младший унтер-офицер, Военно-санит. поезд Лит. Л., РИА.

8. Ян Климович Бесько (1914 ✟) ~ рядовой, 5-й пехотный Калужский полк, РИА.

Польско-украинская война

1. Игнатий Климович Бесько ~ старший сержант, польская армия.

2. Роман Климович Бесько ~ капрал, польская армия.

Советско-польская война

1. Игнатий Климович Бесько ~ подхорунжий, польская армия.

2. Роман Климович Бесько ~ сержант, польская армия.

Вторая Мировая война ~ Великая Отечественная война

1. Александр Иванович Бесько (1945 ✟) ~ рядовой, 358 стрелковая дивизия, СССР.

Etymologia rodu Beśko

Ród Beśko rozpoczął swoją historię na polskiej ziemi. Jego najstarsi przodkowie pochodzą z terytorium obecnego podkarpackiego województwa - ziemi Beśko; skąd przenieśli się na sąsiednie regiony i kraje. Większość potomków tego rodu żyje na terytorium Polski, Białorusi, Galicji, Czech, Litwy i Rosji. Etymologia rodu związana jest z miejscem, gdzie mieszkali przodkowie Beśko. W tym regionie bytowały bociany. Słowo Beśko pochodzi od prasłowiańskiego słowa «Busieł», które w tłumaczeniu oznacza bocian. Miejscowi ludzie żyli z plemionami Rusinów, które posługiwały się słowem «Buśko» lub «Bośko», nazywając w ten sposób miejscowe ptaki. Jednakże żyjący tam Polacy nazwali bociany słowem «Beśko» (Besko). Forma ta nie była znajoma Polakom z sąsiednich regionów, gdyż była ona dialektem. Słowo to zniknęło z czasem z lokalnego słownictwa Polaków, zostało zamienione ogólnym «bocian».

We współczesnym świecie nikt więcej nie nazywa bocianów słowem «Beśko». Jednakże w zachodniej Ukrainie, a dokładnie w Galicji, wielu ludzi we wsiach i miastach używa formy «Buzko» lub «Buśko», co w tłumaczeniu oznacza «bocian».

Etymologie rodu Beško

Rod Beško začal svou historii na polské půdě. Jeho nejstarší předkové pocházejí z území dnešního Podkarpatského vojvodství-země Besko; odkud se přestěhovali do sousedních regionů a zemí. Většina potomků tohoto rodu žije na území Polského, Běloruského, Haličského, Českého, Litevského a Ruského území. Etymologie rodu souvisí s místem, kde žili předkové Beško. V této oblasti žili čápi. Slovo Beško pochází z praslovanského slova «Busiel», což v překladu znamená čáp. Místní obyvatelé žili s rusínskými kmeny, kteří používali slovo «Buško» nebo «Boško», a tak pojmenovali původní ptáky. Poláci, kteří tam žili, však nazývali čápy slovem «Beško» (Besko). Tato forma nebyla Polákům ze sousedních regionů známa, protože to byl dialekt. Toto slovo nakonec zmizelo z místního slovníku Poláků a bylo nahrazeno obecným «čápem».

V moderním světě už nikdo neříká čápy slovem «Beško». Na západní Ukrajině, konkrétně v Haliči, však mnoho lidí ve vesnicích a městech používá formu «Bužko» nebo «Buško», což v překladu znamená «čáp».

Род Бесько пачынае сваю гісторыю з зямлі польскай. Самыя далёкія продкі адбываліся з тэрыторыі цяперашняга Падкарпацкага ваяводства, зямлі Бэско (польск. Besko), адкуль яны перабраліся на суседнія рэгіёны і краю. Большасць нашчадкаў жыве на тэрыторыі Польшчы, Беларусі, Галіцыі, Чэхіі, Літвы і Расіі. Этымалогія роду звязана з мясцовасцю, дзе размясціліся продкі Бесько. У той вобласці жылі буслы. Слова «Бясько» паходзіць ад праславянскай словы «Бусел», што ў перакладзе азначае «бусел». Мясцовыя ўжываліся з плямёнамі русінаў, якія малілі «Бусько» або «Басько», называючы, такім чынам, мясцовых птушак. Аднак тыя, што жывуць там палякі называлі буслоў словам «Бэщко» (Бэско) або памяншальна-ласкальных формай «Бесько», якая была не знаёмая палякам з суседніх рэгіёнаў, так як слова з'яўлялася дыялектычным. Яно знікла з часам з мясцовага гаворкі палякаў, замяніўшы яго агульнагаворачым "Бочан" (польск. Bocian). У сучасным свеце буслоў больш ніхто не называе словам»Бесько". Аднак у Заходняй Украіне, а менавіта ў Галіцыі, многія людзі ў вёсках і ў гарадах ўжываюць форму «Бузько» або «Бусько», што ў перакладзе азначае «бусел».

Рід Бесько починає свою історію з землі польської. Найдальші предки походили з території нинішнього Підкарпатського воєводства, землі Беско (пол. Besko), звідки вони перебралися на сусідні регіони і краї. Більшість нащадків живе на території Польщі, Білорусії, Галичини, Чехії, Литви та Росії. Етимологія роду пов'язана з місцевістю, де розташувалися предки Бесько. У тій області мешкали лелеки. Слово "Бесько «походить від праслов'янського слова» Бусел«, що в перекладі означає»лелека". Місцеві уживалися з племенами русинів, які мовили «Бусько» або «Босько», називаючи, таким чином, місцевих птахів. Однак живуть там поляки іменували лелек словом «Бещко» (Беско) або зменшувально-пестливої формою «Бесько», яка була не знайома полякам з сусідніх регіонів, так як слово було діалектичним. Воно зникло з часом з місцевої говірки поляків, замінивши його загальномовним "Бочан" (пол. Bocian). У сучасному світі лелек більше ніхто не іменує словом «Бесько». Однак в Західній Україні, а саме в Галичині, багато людей в селах і в містах вживають форму «Бузько» або «Бусько», що в перекладі означає «лелека».